McCartney

McCartney

Студійний альбом Пола Маккартні
Дата випуску	17 квітня 1970
Записаний	листопад 1969 — березень 1970
Жанри	Софт-рок Поп-рок
Тривалість	35 хв 03 с
Лейбли	Apple/EMI
Продюсери	Пол Маккартні
Професійні огляди
All Music Guide посил. Robert Christgau (B) Rolling Stone (+) посил.
Хронологія Пола Маккартні
	McCartney (1970)	Ram (1971)

McCartney — дебютний сольний альбом британського музиканта Пола Маккартні, випущений у 1970 р.

[ред.] Огляд

Майже весь матеріал альбому був записаний у домашній студії звукозапису Маккартні. Пол сам зіграв на всіх інструментах — бас-гітарі, акустичній й електрогітарі, барабанах, фортепіано, органі, мелотроні, іграшковому ксилофоні, «bow and arrows» — і записав інструментальні партії методом багаторазового накладення. Лише в запису вокальних партий йому допомогла дружина Лінда^[1].

McCartney характеризується сирим, «невідполірованим» звучанням і здається мінімалістським, особливо у порівнянні з останніми платівками «Бітлз». У композиціях альбому відчувається тяга Пола до ранньої рок-музики — американської («Oo You») i британської, з елементами стилю скіфл («Man We Was Lonely»). Хоча альбом містить кілька не дуже вдалих композицій, на ньому є i такі пісні, як «Junk» (укр. Покидьки), «Every Night» (укр. Щоночі) і «Maybe І'm Amazed» (укр. Напевно, я вражений) — на думку критиків, найкращі пісні альбому^[1]. «Maybe І'm Amazed», фортепіанна любовна балада, присвячена Лінді, стала класикою Маккартні й неодноразово виконувалася їм на концертах. Маккартні говорив, що Лінда допомогла йому повірити в себе й побороти депресію через розпад «Бітлз» — саме про це він співає у цій пісні. Вона заняла 338 місце у списку 500 найкращих пісень усіх часів за версією журналу Rolling Stone.

Після випуску альбому Джордж Гаррісон назвав пісні «Maybe І'm Amazed» i «That Would Be Something» «чудовими», а решту — «недурними».

Критики зустріли альбом без ентузіазму, помітивши в ньому свідчення творчої й душевної кризи музиканта. Однак публіка відреагувала інакше — альбом мав комерційний успіх, зайнявши в хіт-параді Великої Британії 2-е місце (на перше місце його не пустив бестселер того часу, альбом Bridge Over Troubled Water гурту Simon and Garfunkel), а в США він 23 травня на три тижні вийшов на перше. За один місяць американський тираж альбому склав один мільйон екземплярів^[1].

Фотографія на звороті обкладинки альбому^[2], зроблена Ліндою, на якій Пол зображений зі своєю донєю-немовлєю Мері (англ. Mary McCartney, нар. 28 серпня 1969 р.), демонструє наскільки змінилися погляди Маккартні — ще 2 роки тому він різко спростовував будь-які чутки про можливе одруження зі своєю тодішньою подругою Джейн Ешер, а тепер з'явився перед публікою щасливим батьком^[1].

[ред.] Список композицій

Запис

«Maybe I'm Amazed»

При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку.

Усі пісні написано Полом Маккартні.

The Lovely Linda – 0:44
That Would Be Something – 2:39
Valentine Day – 1:40 (інструментал)
Every Night – 2:32
Hot as Sun/Glasses – 2:07
- Інструментал «Hot as Sun» — одна з ранніх композицій Маккартні, складена у 1959, коли від брав учать у гурті Quarrymen.
- На початку «Glasses» Маккартні «видуває» ноти по краях кришталевих келихів, а потім іде фрагмент його пісні «Suіcide».
Junk – 1:55
- Написано в 1968 в Індії, де Бітлз вивчали трансцендентальну медитацію. Цю пісню передбачалося включити в один з пізніх альбомів Бітлз.
Man We Was Lonely – 2:57
Oo You – 2:49
Momma Miss America – 4:05
- Первісна назва — «Rock 'n' Roll Springtime».
Teddy Boy – 2:23
- Написано в 1968 в Індії і записано Бітлз для альбому Let It Be, але не потрапила туди.
Singalong Junk – 2:35
- Інструментальна версія «Junk».
Maybe I'm Amazed – 3:51
Kreen-Akrore – 4:15 (інструментал)
- Крін-Акрор (Panará) — плем'я лісових індіанців, які живуть у басейні Амазонки, Бразилія.