Хмарочоси

Ля Дефенс, Париж. Хмарочоси сприяють створенню незвичайної урбаністичної атмосфери

Хмарочос (той, що чеше хмари) — високий будинок житлового, офісного або адміністративного призначення. Загальновизнаних критеріїв, що визначають хмарочос, не існує. Мінімальна висота хмарочоса коливається у рамках приблизно 120—150 м. Кількість поверхів і зовнішній вигляд теж впливають на визначення хмарочоса.

Визначення хмарочоса постійно змінюється, наприклад, наприкінці XIX століття, хмарочосами називали будинки, починаючи з шести поверхів. У той час поняття «хмарочос» більше стосувалося сталево-каркасної технології конструкції, ніж висоти. Зараз воно інколи залежить від країни розташування. Коли будинок на 15 поверхів є найбільшою спорудою у країні, його можуть називати хмарочосом. В Україні діють більш-менш загальноєвропейські стандарти, де будинок на 25 або менше поверхів є звичайною висоткою, а не хмарочосом. Хмарочос часто асоціюють із покриттям зовнішньої частини будинку склом. Але це, найчастіше, відноситься до будинків офісного призначення.

[ред.] Історія

Англомовний термін хмарочоса почали використовувати у 1880-х роках у Сполучених Штатах Америки, коли, на той момент, сучасні технології, дозволили будувати житлові та офісні споруди на шість або більше поверхів, раніше, зокрема виникали проблеми з водопостачанням на таку висоту. Винахід сучасних ліфтів теж вплинув на ці процеси. Перші сучасні хмарочоси пов'язани з американськими містами Чикаго і Нью-Йорком.

Нью-Йорк, 1930. Триває будівництво Емпайр Стейт Білдінґа

Перший сучасний хмарочос був побудований в Чикаго

Першим сучасним хмарочосом вважається Будинок домашнього страхування, який було споруджено у 1885 у Чикаго. В нього було 10 поверхів, висотою у 42 метри. Незважаючи на не дуже вражаючі характеристики, за конструкцією це був перший сучасний хмарочос, збудований за допомогою сталевого каркаса. Це у свою чергу звільнило від напруги стіни, завдяки чому вони були унікально тонкими. Будинок був зруйнований в 1931 році.

Після появи хмарочосів, почалися змагання за найвищий будинок у світі, які й досі тривають. Хмарочос символізував прогрес, розвиток, перемогу людини над її природними обмеженнями. Люди стежили й спостерігали за новими вершинами, які осягалися черговими досягненнями у галузі будівництва хмарочосів. У 1930 було закінчено будівництво Крайслер Білдінґа, 319 метрів, 77 поверхів. Але цей хмарочос залишався безперечним лідером у світі лише протягом одного року. Вже наступного року був побудований Емпайр-Стейт-Білдінґ, 381 м. (448 м. з антеною), 102 п. який був найвищим хмарочосом у світі до 1972.

Обидва хмарочоса стали монументами своєї епохи, коли людство прагнуло побити всі рекорди й прорватися до нових вершин. Вони назавжди залишаться невід'ємною частиною Нью-Йорка, історії інженерії й архітектури.

[ред.] Історія українського висотного будівництва

В Україні перший хмарочос (для свого часу) був побудований в 1910—1912 у Києві на вулиці Інститутська, 16-18, по проекту одеських архітекторів А.Мінкуса і Ф. Троупянского. Будинок називався Дім Гінзбурґа, він мав 11 поверхів. Завдяки природній височині рельєфу, він здавався набагато вище. В 1941 будинок був висаджений а в 1954 на його місці почалось будівництво готелю Москва.^[1]

Госпром під час Другої Світової Війни, 1943

У листопаді 1928 відкрився Госпром, унікальний на ті часи будинок, у Харкові. Головні архітектори проекту були С. Сєрафімов, М. Фєльґєр, С. Кравєц. Висота харківського «хмарочосу» складала 45 метрів, нараховуючи 13 поверхів. Загальна площа внутрішніх приміщень складає 60 тис. м2. Госпром будувався практично без застосування засобів механізації. Весь обсяг грабарств виконувався вручну, основними знаряддями праці були лопати, тачки, носилки. Під час відкриття, Госпром вважався одним з найсучасніших хмарочосів Європи. На реконструкцію й реставрацію в 2002—2004 рр. було виділено й освоєно 22,6 млн. грн.

Наступна значна подія у столичному житті висоток відбулась у 1978 коли розпочалось будівництво будинку обчислювального центру, висота якого складала 121 м. маючи 24 поверхів. Будівництво найвищого будинку столиці припинилось і він був добудований в якості Апеляційного Суду, лише у 2006, на цей час вже маючи 25 поверхів з висотою 127 метрів.^[2]

У грудні 1999 розпочалось будівництво першого із двох висотних будинків, кожен на 28 поверхів, проекту «Вежі» у Дніпропетровську. Будівництво першої черги закінчилось у 2003, другої у 2005. Загальна висота обох складає 123 метрів, але лише 106 м, до кінця кровлі.

[ред.] Сучасність

Варшава. Центр польської столиці відображає її динамічний розвиток

Лондон. Хмарочоси у діловому центрі міста

Один з унікальних хмарочосів Європи є Торс, що повертається у місті Мальме, Швеція. Висота 190 метрів

У Європі основними центрами скупчення хмарочосів є Лондон, Париж (Ля Дефенс), Франкфурт, Варшава й Роттердам. У Москві на площі 100 гектар зараз будується район Москва-Сіті — комплекс хмарочосів різного призначення. Серед близько десяти будівель виділяється Вежа Федерації — найвищий хмарочос у Європі, будівництво якого планується закінчити у 2007 році. Висота Вежі складатиме 354 м. і буде нараховувати 93 поверхи. По закінченню будівництва, місто вийде на одну із лідерських позицій у списку найвищих хмарочосів світу. Стосовно Європи, постійне суперництво в побудові якісних і унікальних хмарочосів в якійсь мірі поступилося гонці за їх висотою. Величезне значення в престижі хмарочоса грає його архітектор і врівноважений підхід до архітектурного стилю який не переступає планку кітчу.

Багато сучасних міст у Європі розташовують хмарочоси офісного й адміністративного використання в одному районі. Його називають по-різному: діловий центр, Сіті або сучасний центр. Це робиться для практичних цілей, наявність необхідної інфраструктури сприятливо сприяють функціонуванню цих центрів, також це зберігає історичні райони. Ділові центри як правило перебувають близько до історично сформованого центру. Скупчення хмарочосів в одному районі створює скайлайн (урбанічна панорама міста). Відомі скайлайни легко пізнавані і є своєрідними візитними картками міст. Найвищий хмарочос у Європі (Вежа на Набережной , 268 м , 61 поверхів) відкрито у Москві 2007 року.

Бурдж Дюбай майбутній найвищий хмарочос світу

Порівняння п'яти найвищих хмарочосів світу включаючи антени

Найвищі хмарочоси перебувають за межами Європи, в Америці й Азії. У вересні 2004 розпочалося будівництво Бурдж Дюбай найвищого хмарочоса світу у місті Дюбай, Об'єднані Арабські Емірати. Його висота складатиме 640 м до даху, 819 м до кінця антени, 162 поверхи (не враховуючи підвал). Будівництво має закінчитись у грудні 2008.

Поки ще найвищим хмарочосом є Тайбей-101 (англ. Taipei 101). Його будівництво почалось у 1999 і закінчилось у 2003. Висота складає 449.2 м до даху і 509.2 м з антеною, нараховуючи 101 поверх. Цей хмарочос негайно став символом і пошаною Тайваню. Враховуючи антену Сіарс Тауер у Чикаго вище, складаючи 527 м, але до даху — 442 метри. Таким чином Тайпей 101 випереджає Сіарс Тауер на 7.2 метрів.

50 найвищих хмарочосів світу. Не враховуючи антени, хмарочосів, які будуються або будь які інши додаткови елементи

[ред.] Українські сучасні хмарочоси

Хмарочос «Парус» у Києві

В Україні найвищим хмарочосом зараз вважається побудований у 2006 році Парус, офісна споруда класу-А, в Києві. Він височіє на 136 м, 33 поверхи. Незважаючи на відсутність безлічі хмарочосів, в Україні існують проекти хмарочосів світового рівня. 22 грудня 2006, на Глибочицькій вулиці міста Києва, почалось будівництво Міракс-Плаза, його майбутня висота складатиме 172 метрів і матиме він 44 поверхів. Будівництво здійснює російська компанія «Mirax Group». Будівництво має закінчитись до кінця 2009 року.

Дніпропетровські хмарочоси створюють атмосферу сучасного мегаполісу. Триває будівництво комплексу Міст.

Крім Києва, останнім часом масштабні проекти хмарочосів стали з'являтися у Дніпропетровську. Крім уже існуючих двох 28 поверхових будинків, у місті існують проекти хмарочосів до 50 поверхів. Серед найвищих зараз будуються два житлових будинка по 25 поверхів, і дві башти з торгівельним комплексом «Міст» у центрі міста, 17 поверхова офісна будівля й житлова на 23.

Житловий комплекс Олімп, Харків

На набережній Дніпропетровська планують збудувати готельний комплекс Парус (не плутати з київським Парусом!), одна з будівель буде реконструкцією вже існуючої 28-поверхової «висотки», яка залишилась із радянських часів. Додатково планується збудувати хмарочос на 45 поверхів, дві «висотки» заввишки приблизно з існуючий «Парус», також напівкруглі офісні будинки невідомої висоти. Цей проект ще не підтверджений, остаточний проект імовірно буде іншим, але це дозволяє зрозуміти розмах майбутніх хмарочосів у місті.

У Харкові найвищою будівлею зараз є житловий комплекс «Олімп», 28 поверхів (25 житлових), висота 110 метрів. Загалом, станом на початок 2007 року, у Харкові будується 15-20 будинків, які мають більше ніж 20 поверхів.

Значні проекти

Проект одного з найвищих хмарочосів світу у Києві

Київ

• Тризуб, проект хмарочосу світового рівня, на лівому березі біля станції метро Лівобережна, що існуює з 2005, і лише у грудні 2006, головний архітектор проекту Сергій Бабушкін, повідомив про термін початку будівництва, — кінець травня 2007. Станом на січень 2008, будівництво ще не почалось. Висота та поверховість незвичайного проекту залишаються невідомими, у першій офіційній згадці мова йшла про хмарочос у 86 поверхів висотою 402,10 м., але існує велика ймовірність того що, після дозволу здійснювати будівництво на необмежену висоту на лівому березі Києва, остаточний проект матиме більшу висоту (зараз представлено 101[1]). Крім того, перший проект вже відрізнявся він другого, зробленого після відповідної заяви. Хмарочос буде зведений на земельній ділянці у 2,5 га.

Навколо Тризубу планується створення сучасного ділового центру Києва, зокрема будівництво додаткових хмарочосів, серед яких Тризуб буде домінантою. Найзначнішим з них є проект хмарочосу у вигляді державного прапору України на 67 поверхів, який вперше передбачалось побудувати на Майдані Незалежності замість Готелю Україна(в минулому готель Москва). Проект такого рівня змусить звернути світову увагу до Києва, сприяючи туристичному розвитку у місті, створити велику кількість робочих місць, зокрема принесе значні інвестиції місту. ^{[Джерело?]}

Офіційно не підтвердженим інвестором проекту вважається ТОВ Інвестиційно-будівельна компанія «Столиця». Проект отримав багато критики зі стороні засобів масової інформації. ^{[Джерело?]}

Проект хмарочосу "Брама"

Дніпропетровськ

• ТДЦ Брама.

Проектувальник : ТОВ Дольник і Ко
Авторський колектив: Головний Архітектор Прожекту Сергій Філімонов, моделювання та візуалізація - Костянтин Голуб, Олексій Поківайлов, Дмитро Голуб, розробка "Брама" - колектив "Дольнік і Ко"
Замовник : ЗАТ «АКТУ»

В 2007 році компанія Alef Estate планувала почати будівництво 48-поверхового хмарочоса загальною площею 129,9 тис. У Брамі з 1 по 6 поверхи буде розташовуватися громадська зона (торговельні приміщення та паркінг), з 7 по 48 поверхи — житлові приміщення. Проект уже двічі змінювався. Розрахункові терміни будівництва хмарочоса — 3 роки. У травні 2007 з'явилась інформація що проект знову змінили, висота нового проекту складає 180 метрів без шпиля. Зі шпилем 210 м. Замість 48 буде 54 поверхів. Закінчити будівництво повинні до Євро 2012.

[ред.] Хмарочоси і суспільство

Обрій Дніпропетровська. Праворуч комплекс «Вежі», кожен з будинків нараховує 28 поверхів

Із древніх часів люди прагнули до неба, вони думали що таким чином будуть ближче до Бога. Після Відродження люди прагнули нагору щоб довести собі свої технологічні здатності. Сьогодні це гонка за престиж, якість і оптимальне використання землі. Проте, людей завжди вражала незвичайна висота, яку створила сама людина. У Тайвані головний хмарочос відображає культуру й гордість народу. У Парижі сполучення стародавності й сучасності. Українське суспільство є менш терплячим. Останнім часом дех-то хмарочоси називають монстрами і помилково вважають що у західній Європі будівництво хмарочосів скрізь заборонене.^[3]

За радянських часів хмарочоси офіційною пропагандою позиціонувались в якості символу людиноненависті в капіталістичному суспільстві. Прикладом використання образу є агітаційні вірші на кшталт «В Америці хмарочоси // А трудящі голодні й босі».

[ред.] Термінологія

Попереду, однотипні житлові будинкі коміблоки, на тлі хмарочоси. Нью-Йорк

Хмарочос — високий будинок, житлового, офісного або адміністративного використання. Загальновизнанних критерій визначальних хмарочос не існує. Мінімальна висота хмарочоса коливається приблизно у рамках 120м- 150м. Кількість поверхів і зовнішній вигляд теж впливають на визначення хмарочоса.

Коміблок (англ. Commieblock, Tower Block) — сучасний термін використовуваний експертами й ентузіастами архітектури у відношенні до однотипних багатоповерхових житлових будинків. Основна маса коміблоків була побудована в соціалістичних країнах протягом 20 століття. Коміблок може бути хмарочосом. В Канаді та США вживається термін Projects (укр. проекти), але асоціюється лише з небезпечними житловимі районами.

Висотка — зазвичай будинок нижче хмарочоса, 9-25 поверхів. Іноді використовуються синхронно із хмарочосом.

Скайлайн — транслітерація англійського skyline. Урбанічна панорама або вигляд міста зі сторони.

Синоніми — небосяг, хмаросяг, хмародряп (гумористично).

[ред.] Технології будівництва

Сучасні хмарочоси будуються за технологією сталевого каркасу. Спочатку зводиться каркас зі сталі, на нього доводиться весь тиск. Стіни частіше грають лише ізоляційну й декоративну роль, що дозволяє робити їх зі скла.

Весь цикл створення звичайного, сучасного, хмарочоса:

1. Знаходиться територія зі стійким ґрунтом і гарним місцем розташування.

2. Риється яма до кам'яної поверхні. Вона має підтримувати хмарочос.

3. Підпору кладуть на дно ями. Підпори функціонують як великі підкладки, що розподіляють вагу.

4. Підпори заливають бетоном утворюючи першу підлогу.

5. Вертикальні балки споруджені та вміщені за допомогою великих кранів. Функцією цих балок буде підтримування вертикального навантаження.

6. Горизонтальні металеві бруси спорудженні між вертикальними балками. Функцією цих брусів є утримання структури будівлі.

7. Зовнішні стіни функціонують як завіси. Ці завіси ставлять наприкінці або синхронно з будівництвом.

[ред.] Галерея

Тайпей 101, найвищий хмарочос світу	ВТЦ, Роттердам	Ля Дефенс, дільниця хмарочосів у Парижі	Сучасний Франкфурт вважається головним містом хмарочосів Європи
Відомий хмарочос "Огірок" ("Swiss Re") у Лондоні	Центр Варшави	Будинок ООН, Нью-Йорк	Нижній Манхетан, Нью-Йорк
Нічний Торонто	Міленіум Вежа, Відень	Жин Мао Вежа, Шанхай

[ред.] Примітки

[ред.] Дивись також

SkyscraperPage — баз даних висотних будівель усього світу.

SkyscraperCity — інтернет-форум, присвячений хмарочосам.

[ред.] Ресурси Інтернет

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

Хмарочоси

Archunion (рос.) — Архітектурна майстерня «АРХІТЕКТУРНИЙ СОЮЗ», велика кількість київських проектів та фотокарток.

SkyscraperCity.com — міжнародний форум, який об'єднує більше, ніж 100 тис. осіб. Присвячений хмарочосам та будівництву загалом. Існує українська секція.

SkyscraperPage.com (англ.) — величезна база статистики відносно хмарочосів з усього світу.

Emporis (англ.) — найбільша колекція багатоповерхівок (зокрема хмарочосів) на кожне місто світа. На Київ занесено більш ніж 1,500 будинків.

Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це!