Хаос (міфологія)

Ха́ос (грец. Χάος — зяяння, простір) — у давньогрецькій міфології — згідно з «Теогонією» Гесіода, німий безмежний простір, безладна суміш матеріальних елементів світу, темне й життєдайне джерело всебуття. З Xаоса постали Гея (Земля), Тартар (підземній світ), Ерос (Кохання), пізніше також Ереб (вічна темрява) і Нікс (Ніч), від яких народились Ефір і Гемера (Світло й День). Пізніші філософи під Xаосом розуміли безладну масу, з якої виник світ. Згідно з ученням орфіків, Xаос — породження вічного часу (Хроноса). Переносно хаос — цілковите безладдя, плутанина, суміш.