Панель інструментів
Український вільний університет
| Український вільний університет | |
| (УВУ) | |
 |
|
| Оригінальна назва | Ukrainische Freie Universität |
| Заснований | 1921 |
| Президент | Ніколас Шафовал |
| Студенти | 149 (2007) |
| Положення | Мюнхен,  Німеччина |
| Офіційний сайт | www.ukrainische-freie-universitaet.mhn.de |
| Адреса | Pienzenauerstr. 15, 81679 München, Deutschland |
Украї́нський ві́льний університе́т (УВУ) — приватний український університет поза межами України, заснований 17 січня 1921 року у Відні, столиці Австрії. Ініціатори його заснування — українські професори університетів Австро-Угорської і Російської імперій, письменники, журналісти і студенти, які після Першої світової війни й Українських визвольних змагань опинились в еміграції.
Зміст |
[ред.] Історія
Восені 1921 року осідок УВУ перенесено до Праги, столиці Чехо-Словацької Республіки: у Празі УВУ одержав приміщення та фінансову підтримку від уряду Чехо-Словацької Республіки, очолюваного президентом Томашом Масариком. Саме тоді у Празі проживала значна кількість українських професорів та високошкільної молоді, що й сприяло розвиткові УВУ: на перший семестр вписалось понад 700 слухачів. Протягом свого існування в Празі УВУ розгорнув багатогранну педагогічну, науково-дослідну й видавничу діяльність, визнану в тодішній Чехо-Словацькій Республіці та поза її межами.
В Університеті було відкрито лише два факультети: філософський і правничий. Професорська колегія складалась із визначних учених, позбавлених окупаційними режимами своїх кафедр та прав викладати у вищих навчальних закладах України. Серед них такі визначні вчені, як Дмитро Антонович, Леонід Білецький, Іван Горбачевський, Станіслав Дністрянський, Дмитро Дорошенко, Олександр Колесса, Степан Рудницький, Володимир Старосольський, Степан Смаль-Стоцький, Олександр Яковлів.
Унаслідок воєнних подій у 1945 році, більшість професорів і студентів були змушені покинути Прагу та переселитися на Захід, в Баварію. У Мюнхені починається восені 1945 року третій період (після віденського і празького) існування УВУ. Початки були дуже тяжкі: Університет матеріально опирався винятково на власні сили. На обидвох факультетах 1947 року кількість викладачів УВУ доходило до 80, включно з такими визначними вченими, як-от: М. Васильїв, Григорій Ващенко, В. Державин, В. Доманицький, П. Зайцев, Б. Крупницький, Володимир Кубійович, Зенон Кузеля, Олександр Кульчицький, П. Курінний, Іван Мірчук, Олександр Оглобин, Л. Окіншевич, Ю. Панейко, Натадія Полонська-Василенко, Іван Раковський, Ярослав Рудницький, Вадим Щербаківський, — а пізніше: Юрій Старосольський, О. Юрченко, В. Янів, Олекса Горбач, Я. Падох, Іван Кошелівець.
У Мюнхені Український Вільний Університет, внаслідок плідної науково-дослідної і педагогічної праці, отримав у 1950 році офіційне визнання Баварського уряду і право промоцій та габілітацій (розпорядження Баварського Державного Міністерства Освіти й Віросповідань від 16 вересня 1950, № ХІ 60710). Досягнення УВУ визнано при введенні нового Баварського високошкільного закону, коли окремою Новелею до нього від 28 червня 1978 року підтверджено право промоцій і габілітацій УВУ, тобто право надавати титули магістра, доктора і габілітованого доктора. Згодом Міністерство освіти України визнало правочинність дипломів УВУ договором УВУ і тим же Міністерством від 12 листопада 1992 року.
[ред.] Сучасність
Сьогодні УВУ дає змогу студентам з України вивчати ті предмети, які в СРСР були заборонені, або спотворені до невпізнанності. Крім того, молодь з України має нагоду вивчати життя Заходу, користатися бібліотеками Заходу. Тут же в УВУ навчаються і студенти діаспори. Тому одна з найважливіших ролей Університету — бути науковим мостом між світом діаспори і сучасною Україною. Професорська Колегія і Сенат УВУ вірять, що 3-я фаза діяльності УВУ буде теж успішною.
[ред.] Визначні професори
- Історики: Дмитро Дорошенко, Олександр Оглоблин, Наталія Полонська-Василенко;
- Географи: С. Рудницький, Володимир Кубійович;
- Філологи: С. Смаль-Стоцький, О. Колесса, Ю. Шевельов, Я. Рудницький, О. Горбач;
- Філософи: Д. Чижевський, Іван Мірчук, О. Кульчицький, В. Янів;
- Етнографи: З. Кузеля, В. Петров;
- Історики мистецтва: Д. Антонович, В. Залозецький;
- Історики Церкви: В. Біднов, М. Чубатий, О. Лотоцький;
- Юристи: С. Дністрянський, О. Ейхельман, Р. Лащенко, В. Старосольський, А. Яковлів, Л. Окіншевич, В. Панейко;
- Економісти: В. Тимошенко, О. Мицюк, Є. Гловінський.
[ред.] Література
- Літературні вечори в Українському Інституті Модерного Мистецтва Чикаго, 1973—2006 // Укладачі: Віра Боднарук, Володимир Білецький. — Донецьк: Український культурологічний центр, 2006. — 140 с.
- M. Szafowal and R. Yaremko, eds. «Universitas Libera Ucrainensis: 1921—2006». ISBN 3-928687-61-1 (нім.) (укр.)
