Теорія обчислювальних систем

теорія обчислювальних систем — це технічна наука, що систематизує прийоми створення, збереження, відтворення, обробки і передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи, функціонування цих засобів і методи управління ними.

[ред.] Історія

Можна вважати, що теорія обчислювальних систем виникла одночасно з першими спробами механізувати й автоматизувати розумову діяльність людини. Тобто зародження теорії обчислювальних систем припадає на XVII століття, коли з`явилися перші механічні обчислювальні машини.

Подальший розвиток теорії обчислювальних систем також визначався ступенем розвитку інженерно-технічних можливостей людства. Інформаційно-обчислювальна техніка розвивалася паралельно з технікою зв`язку, технікою автоматичного регулювання й управління (механічною, електромеханічною, електронною), технікою запам`ятовування, зчитування і запису, реєстрації, перетворення, опрацювання й передачі інформації.

Перші ефективні результати застосування теорії обчислювальних систем пов`язані з використанням ЕОМ для розрахунків з аеродинаміки, механіки, фізики. Із розвитком електронно-обчислювальної техніки теорії обчислювальних систем почала застосовуватися в галузі економіки й управління виробництвом із метою пошуку оптимальних рішень.

[ред.] Математичні основи

• Двійкова алгебра
• Математична логіка
• Дискретна математика
• Теорія графів
• Символічна логіка
• Теорія ймовірності
• Математична статистика

[ред.] Суміжні області

• Програмування стосується написання компютерних програм
• Інформаційна безпека це аналіз та реалізація безпеки інформаційних систем, сюди входить також криптографія