Суспільство

Суспі́льство — сукупність людей, об'єднаних характерними для них відносинами на певному ступені історичного розвитку. Суспільство — також соціальна система, заснована на співпраці людей і зі своєю власною динамічною системою взаємозв'язків його членів, об'єднаних сімейними узами, груповими, становими, класовими, національними відносинами. У суспільстві існують, як правило власні культурні надбання, суспільні норми та установи. У кожному суспільстві є свої власні суб’єкти соціального спілкування — особа, сім'я, клас, група, нація, держава та інші. Основними елементами, що визначають суспільство, є власність, праця, сім'я. Суспільство — основоположна категорія філософії і соціології.

[ред.] Історія дослідження суспільства

Перші уявлення про суспільство, як систему співжиття людей формувались з найдавніших часів розвитку інтелектуальної культури людства. Великий внесок в визначення суспільства внесли стародавні мислителі, китайський філософ Конфуцій, античні мислителі Платон та Арістотель, їхні учні та послідовники. У теоретично-філософській уяві стародавніх мислителів суспільство у буквальному розумінні цього слова ототожнювалося з державою. Арістотель вбачав людину, як політичну, або державну істоту. Закономірності розвитку суспільства і держави ототожнювалися.

На відміну від мислителів античності філософи середньовіччя запримітили різницю між соціумом і державою, але приховували це в релігійних містифікаціях. Н.Макіавеллі був одним з першим, хто визначив державу, як одну із складових соціуму, більш широкого і фундаментального утворення. Мислителі пізнього середньовіччя в дослідженні суспільства продовжували приділяти велику увагу державі, її підрозділам і структурам. Перші уяви та дослідження суспільства, як специфічного утворення і форму людського співжиття були несміливими і непослідовними. Про головний об'єкт — соціум як цілісну систему — соціальна філософія могла сказати надзвичайно мало. Багато авторів новітньої історії, навіть не спробували більш-менш серйозним чином прояснити собі природу елементарних явищ соціального, не кажучи вже про його внутрішню природу і сутність. Пошук теоретичних моделей, які б адекватно відтворювали природу і сутність соціального, історію його розвитку і механізми функціонування, триває і досі.

[ред.] Еволюція суспільства

Американський соціолог, Ґерхард Ленскі класифікує суспільства в залежності від рівня розвитку технологій та економіки. Згідно його класифікації, еволюція суспільства відбувалася наступним чином:

Первісні суспільства мисливців та збирачів були в своїй основі рівноправними.
На відміну від первісних, племенні суспільства вже мали певну ієрархію базовану на престижі та повазі до інших.
Більш структуровані суспільства з’явилися з появою вождів і ролі, яку вони виконували.
Первісні цивілізації являли собою складні суспільства з добре розвиненими елементами суспільства, включаючи спільні вірування.
Людство є тією основою на яку спираються різні елементи суспільства, включаючи вірування.

З часом суспільства досягли більш розвиненеого рівня організації і контролю. Така культурна революція мала надзвичайний вплив на природу суспільства. Мисливці і збирачі оселилися навколо сезонних джерел отримання іжі і поступово перетворилися на аграрні поселення оброблювачів землі. Ці поселення, в свою чергу, поступово перетворювалися в міста-держави, а згодом в національні держави.