Музичний альбом

Музичний альбом — набір музичних композицій, випущених разом, у стандартному форматі, доступному для відтворення на популярних програвачах.

Давні музичні альбоми нагадували фотоальбом.

[ред.] Історія

Вираз «альбомний запис» з'явився після того, як кілька грамплатівок стали продаватися як одне видання, поміщені в книгу, що нагадує фотоальбом. Пізніше, «альбомом» стали називати довгограючі 33 1/3 об/хв 12-дюймові платівки, тому що на них входило стільки музики, скільки раніше містив цілий альбом. Стандартом популярної музики стало 12 пісень в альбомі, спочатку авторські відрахування залежали від числа пісень.

Зараз, коли грамплатівки стали архаїзмом, термін «альбом» ставиться до будь-якої колекції звукових записів, таких як аудіокасета, компакт-диск, мінідиск, DVD-Audio, SACD. У музичних онлайн-магазинах, таких як iTMS, група з декількох записів, випущених у той самий час, також називається альбомом.

Традиційна кількість записів в альбомі — 12, але бувають й «міні-альбоми» з кількістю записів менше 6, а також «подвійні альбоми» — з кількістю треків 20 і більше.^[1]

Золотий альбом — назва, що залежить від тиражу, яким видано запис (Великобританія — 150 тис., Німеччина — 250 тис., Франція — 1200 тис.). (див. також: золотий диск.)

Платиновий альбом — Альбом, виданий тиражем понад 1 млн. примірників^[2]

Можливо, першим музикантом, який використав слово «альбом» у значенні збірки музичних композицій ще задовго до ери широкого використання звукозапису, став Петро Чайковський, який у 1878 р. написав популярний «дитячий альбом» — цикл з 24 легких фортепіанних п'єс загальною тривалістю близько 30 хвилин^[3].

[ред.] Див. також

[ред.] Джерела

↑
- Використано матеріали зі статті в російській Вікіпедії
↑ Юцевич Ю. Є.. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан» 2003 р. ISBN 966-7924-10-6
↑ слухати в mp3