Сарасваті

Богиня річки Сарасваті

Сарасваті (санскр. सरस्‍वती — «багата водами», буквальний переклад — «текуча ріка») — міфологічна священна річка ведичної міфології, а також однойменна богиня цієї річки, яка є богинею правди, мудрості, знання й дружиною Брахми. Сарасваті здійснює шлюб неба із землею, саме вона створює небесний Шлюбний Чертог — Чертог спасіння та вічного блаженства. Первинно річкова богиня.

Сарасваті — перша з трьох найважливіших богинь індуїзму, імена інших двох — Лакшмі i Дурґа. Вона також є покровителькою науки, мистецтв та музики.

Деякі з імен Сарасваті звучать як, "що дає існування", "володарка мови й життя ", "вище знання". Вважається втіленням усіх знань, ремесел і майстерності. Часто зображується сидячою на білому лебеді — символі Сил Світла .

[ред.] Походження

Сарасваті не раз згадується в Ріґ-Веді й Пуранах, їй присвячено три гімни як богині великої ріки . У ведичний період її почитали як очистительницу, захисницю й цілительку. Є легенда, як вона разом з небесними цілителями ашвинами зцілює Індру, що втратив силу.

[ред.] Прототип

Щодо ріки, що послужила прототипом для обожнювання, індологи не можуть прийти до єдиної думки. Існує кілька версій:

• Харакайти (Haraqaiti), ріка в Афганістані, згадується в Авесті
• Інд — уважається, що Сарасваті було його священним ім'ям , а Сіндгу світським
• Сарсуті (раніше Сарасваті) — невелика ріка, що служила рубежем священної країни Брахмаварти, колиски цивілізації аріїв. У ведичну епоху впадала в океан, нині губиться в пісках пустелі.

[ред.] Післяведичний період

Після того, як прадавня ріка пересохла або змінила річище, богиню Сарасваті перестали пов'язувати з рікою, відтепер вона дружина Брахми й покровителька мистецтв і наук. Їй приписують винахід санскриту й алфавіту деванагарі.

[ред.] Іконографія

Сарасваті зображують у вигляді гарної жінки, одягненої в біле. Зазвивичай вона сидить на лотосовому п'єдесталі (пад-масана) у прекрасній позі (лалітасана): одна нога звисає вниз, у той час як інша перебуває під нею. Пов'язана з білим кольором, що символізує чистоту знання. Вона не носить коштовностей і золота, одягнена строго — на знак того, що віддає перевагу духовним цінностям перед матеріальними. Переважно її зображують із чотирма руками. У її руках:

• священна книга Вед — символ науки
• вервиця з білих перлин — символ духовності
• келих зі священною водою — символ сили, що очищує і творить
• вина — музичний інструмент, символ мистецтва

На деяких рельєфах вона не тримає музичний інструмент, а її руки складені в абгая мудру (жест захисту) або у варада мудру (жест благословення). Засобом її пересування є лебідь, а її емблема — шестикінцева зірка або гексаграма (шаткопа або сад'янтра). Іноді її малюють як стоячу.