Рестриктази

Рестриктази — (або рестрикційні ендонуклеази, від англ. restriction — «обмеження») — група ферментів класу ендонуклеаз, що розрізають подвійну спіраль ДНК. Фермент робить два надрізи, один на кожному фосфатному остові (тобто, коженому ланцюжку) подвійної спіралі без пошкодження азотистих основ. Термін «рестрикційні» походить від факту, що перші вже перші дослідженння цих ферментів в бактерії E. coli показали, що вони обмежують інфекцію певних бактеріофагів. Таким чином, роль рестриктаз полягає в опорі нападу вірусів і видаленні вірусних нуклеїнових кислот з клітини. Вони є частиною того так називаємої рестрикційно-модифікаційної системи.

Хімічний зв'язок, який розщіплюють ці ферменти, може бути виправлений іншими ферментами, лігазами, таким чином, що фрагменти, вирізані рестриктазами з різних генів, можуть бути об'єднані разом за умовами комплементарності їх кінців. Багато методів молекулярної біології і генної інженерії використовують рестриктази.

За відкриттся рестрикраз Нобелівська премія з фізіології і медицини 1978 року була присуджена Даніелю Нетенсу, Вернеру Аберу і Гамільтону Сміту. Це відкриття поклало шлях розробці методів конструювання рекомбінантної ДНК. Першим практичним використаннях їх роботи було маніпулювання бактерією E. coli для отримання з бактерії людського інсуліну.