Норвегія

Королівство Норвегія Kongeriket Norge Kongeriket Noreg
Прапор Герб
Девіз: «Alt for Norge» (Все для Норвегії)
Гімн: Ja, vi elsker dette landet (Ми любимо цей край)
Положення Норвегії в Європі
Столиця (та найбільше місто)	Осло 59°56' пн. ш., 10°41' сх. д.
Офіційні мови	норвезька
Державний устрій	Конституційна монархія
- Король	Гаральд V
- Прем'єр-міністр	Єнс Столтенберг
Незалежність
- скасовано союз зі Швецією	7 червня 1905
Площа
- Загалом	385 155 км² (61)
- Води (%)	7,0
Населення
- оцінка 2007 р.	4 721 600 (114)
- Щільність	12/км² (202)
ВВП (ПКС)	2007 р., оцінка
- Повний	$257,4 млрд [1] (40)
- На душу населення	$55 600[1] (3)
ІРЛП  (2007)	0.968 (високий) (2)
Валюта	Норвезька крона (NOK)
Часовий пояс	CET (UTC+1)
- Літній час	CEST (UTC+2)
Домен Інтернет	.no
Телефонний код	+47

Норвегія (Norway), Королівство Норвегія – держава у Північній Європі, в західній частині Скандинавського п-ова. Межує зі Швецією, Фінляндією та РФ. Найбільші міста — Берген (235 тис. осіб), Трондхейм (152 тис. осіб), Ставангер (114 тис. осіб), Крістіансанд (74 тис. осіб). Член Європ. Асоціації вільної торгівлі, а також СОТ, МБРР, МВФ, МФКК, НАТО, ОБСЄ, ООН, РЄ та інших.

Норвегія – найпівнічніша країна Європи. Слово "Норвегія" в перекладі означає "шлях на північ". 1/3 країни лежить на північ від Північного полярного кола, де сонце з травня по липень майже не заходить за горизонт. У середині зими на крайній півночі майже всю добу триває полярна ніч, а на півдні світловий день триває усього декілька годин.

[ред.] Географія

Див. також: Природа Норвегії, Геологія Норвегії, Гідрогеологія Норвегії, Сейсмічність Норвегії.

Норвегія — країна на північно-заході Європи на Скандинавському півострові, найпівнічніша країна Європи. Межує на сході зі Швецією, північному сході з Фінляндією і Росією. Слово "Норвегія" в перекладі означає "шлях на північ".

Рельєф: гори і родючі долини, берегова лінія сильно порізана фіордами; лісами покрито 25% території; простягається за північне полярне коло, на півночі — льодовики; залежні території (острови) є в Арктиці й Антарктиці;

[ред.] Історія

Докладніше у статті: Історія Норвегії

Новітня історія. 1914 - 1918 р. - в І світовій війні Норвегія дотримувала нейтралітету.

1940 - 1945 р. - у ході ІІ світової війни країна була окупована німецькими військами.

1949 р. - вступ Норвегії в НАТО, до Північної Ради в 1952, ЄС в 1972, але вийшла після референдуму. У 1988 Гро Харлем Брундланд був нагороджений премією Третього світу. У 1991 король Олаф V помер, йому успадковував його син Харальд V. У 1982 Норвегія ігнорувала заборону на китовий промисел. На референдумі 28 листопада 1994 норвежці знову відмовилися приєднатися до ЄС, однак Норвегія залишається активним членом європейских організацій (ЄЕС, Шенгенські домовленності та ін.).

[ред.] Політика

політична система - конституційна монархія

Членство в міжнародних організаціях - СОТ, МБРР, МВФ, МФКК, НАТО, ОБСЄ, ООН, РЄ.

[ред.] Економіка

Див. Економіка Норвегії, Економічні райони Норвегії.

Норвегія – високорозвинена індустріальна країна. Основні галузі економіки: нафтова і газова, харчова, кораблебудування, паперова, металургійна, хімічна, текстильна та легка промисловість, гірнича, рибна. Осн. види тр-ту – автомобільний, залізничний, морський. Мор. порти: Осло, Берґен.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 163 млрд. Темп зростання ВВП – 2%. ВВП на душу населення – $36806. Прямі закордонні інвестиції – $ 1 млрд. Імпорт (машини й устаткування, готові вироби, хімічні продукти, продовольчі товари, паливо та електроенергія) – $ 51,1 млрд (г.ч. Швеція – 15,4%; Німеччина – 12,0%; Великобританія – 9,7%; США – 7,3%; Данія – 6,9%). Експорт (енергоносії, нафта, газ, нафтопродукти, машини й устаткування, кольорові і чорні метали, хімічні товари, судна, добрива, риба і морепродукти, целюлозно-паперові товари) – $ 51 млрд (г.ч. Великобританія – 17,0%; Німеччина – 11,5%; Нідерланди – 9,1%; Швеція – 9,4%; США – 7,8%).

У рейтингу Глобального звіту з людського розвитку за 2001 рік, підготовленого Програмою розвитку ООН, серед 162-х країн світу Норвегія посідає перше місце. Щорічні Глобальні звіти з людського розвитку готуються з 1991 року. В них оприлюднюються списки країн за рівнем людського розвитку, враховуючи такі показники, як рівень медичних послуг, освіти, тривалість життя та інші. У 2001 році додався ще один - індекс технологічного розвитку (доступ до новітніх інформаційних технологій і комунікацій).

Норвезька промисловість значною мірою базується на використанні природних ресурсів. І водночас знайдеться не багато країн, які б ще більше, ніж Норвегія, залежали від зовнішньої торгівлі. Щоб і далі йти в ногу з часом, в країні проводять інтенсивні наукові дослідження перспективного плану, як у промисловості, так і в державному секторі.

Див. також: Корисні копалини Норвегії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Норвегії, Гірнича промисловість Норвегії.

[ред.] Виробництво енергії

Використання енергії води створило основу для розвитку сучасної промисловості Норвегії. Нині, як і колись, електроенергія для індустріального і побутового вжитку надходить саме з цього постійно поновлюваного та екологічно чистого джерела.

У 1970-х роках біля підніжжя норвезької частини материка було відкрито родовище нафти й газу. На сьогоднішній день Норвегія - найбільший у Європі постачальник нафти і газу до країн континенту. Відкриття вуглецево-водневих покладів надало значного імпульсу подальшому розвитку промисловості країни. Розробка нафтових і газових родовищ, крім усього іншого, солідно поповнила державну казну - у формі податкових надходжень і орендної плати за землю.

[ред.] Традиційні галузі промисловості

Рибальство. Ще з часів середньовіччя Норвегія славиться своїм рибним промислом. Експортується як виловлена в морі, так і вирощена в численних штучних загородах риба. Норвезький лосось з таких штучно перекритих водойм зараз дуже відомий на світовому ринку.

Близько 90% рибопродукції Норвегії експортується. Вилов риби перевищує 500 кг на кожного норвежця.

[ред.] Сільське господарство

Лише 3,5 відсотка земельних площ Норвегії придатні для обробітку. І, незважаючи на це, сільське господарство країни значною мірою задовольняє потреби населення у харчах. Норвезькі сільськогосподарські продукти експортуються мало.

Основою норвезького сільського господарства є тваринництво, яке повністю покриває потреби населення країни у м'ясі, молоці і молочних продуктах. Внаслідок кліматичних особливостей виробництво зернових лише на 40% забезпечує потреби внутрішнього ринку. У той же час, значна частина овочів і фруктів, незважаючи на складні умови північної країни, вирощується норвезькими селянами.

Лісова і целюлозно-паперова промисловість. Ліс дає важливу експортну сировину у вигляді деревини, паперу, картону, целюлози, будівельного матеріалу і меблів.

Основу целюлозно-паперової промисловості становлять дешева енергія, яку отримують за рахунок використання гідроресурсів, і значні запаси сировини. Норвезькі компанії, найбільшими з яких є "Ношке Скуг", "Боррегорд", "Петерсон", виробляють різноманітні сорти целюлози, газетний, журнальний і пакувальний папір, картон, облицювальні панелі, паркет і багато іншого.

Традиційні галузі промисловості мають дуже важливе значення для трудової зайнятості людей і заселення нових районів.

[ред.] Промисловість і суднобудування

Норвегія виробляє багато алюмінію, залізного кремнію і магнезію. Нафтопереробна промисловість працює на сировині, що видобувається в Північному морі. Норвегія є також одним з найбільших у світі виробників штучних добрив. Проте переважна більшість промислових підприємств - малі та середні. До важливих галузей промисловості належать: фармацевтична, електронна, обслуговуюча, рибно-меліоративна, а також суднобудування, яке існує в Норвегії споконвіку.

Суднобудування, торговельний флот і судноплавство. Норвезькі верфі спеціалізуються на будуванні високосучасних суден спеціального призначення. Крім цього, Норвегія є великим постачальником устаткування і послуг для морського флоту в усьому світі. Норвезькі судна борознили світовий океан ще з доби вікінгів. Нині Норвегія - четверта за величиною морська держава світу і має серед традиційних судноплавних держав найбільшу частку флоту під власним прапором. Частка судноплавства в експортних доходах країни традиційно становить близько 20%.

Чорна і кольорова металургія. В галузі чорної металургії Норвегія спеціалізується, в основному, на виробництві феросплавів, а в галузі кольорової металургії - на виробництві алюмінію, нікелю, міді і цинку. В число основних металургійних компаній входять "Ношк Гідро", "Елкем", "Фесіль".

Хімічна промисловість. Ця галузь має значні за масштабами країни потужності з виробництва широкої гами хімічних і нафтохімічних продуктів. Це дозволяє їй експортувати азотні добрива, вибухові речовини промислового призначення, альгінати, фарби, лаки, у виробництві яких країна займає провідні позиції не тільки в Європі, але й у світі. Найбільші компанії цієї галузі промисловості - "Ношк Гідро", "Діно Індустрієр", "Ютун". Концерн "Нікомед" спеціалізується на розробці і випуску контрастних речовин для рентгенодіагностики.

Гірничовидобувна промисловість. Її основною продукцією є руди чорних і кольорових металів, а також нерудні копалини - вапняк, кварц, нефелін, олівін.

Машинобудування. До найважливіших галузей норвезького машинобудування належать: виробництво обладнання для освоєння шельфу, суднобудування, насамперед будування риболовних траулерів, виробництво різноманітного обладнання для суден, зокрема, морської електроніки, рибопромислового обладнання.

[ред.] Економічні райони

У Норвегії виділяють п'ять економічних районів: Східний (історична провінція Естланн), Південний (Серланн), Південно-Західний (Вестланн), Центральний (Треннелаг) і Північний (Нур-Норге).

[ред.] Східний район - Естланн

Східний район (Естланн) - це найбільш розвинута в економічному відношенні частина Норвегії. У місті Осло представлений широкий спектр промислових галузей, у тому числі металургія, машинобудування, борошномельна, поліграфічна, а також майже вся текстильна промисловість. Осло - центр суднобудування. На долю району Осло припадає близько 1/5 всіх зайнятих у промисловості країни.

На північний схід від Осло знаходиться місто Сарпсборг, другий за величиною промисловий центр країни. У Скагерраку розташовані підприємства лісопильної і целюлозно-паперової промисловості, які працюють на основі місцевої сировини. З цією метою використовуються лісові ресурси басейну р. Гломма. На західному березі Осло-фіорду, на південний захід від Осло, розташовані міста, промисловість яких пов'язана з морем і переробкою морепродуктів. Це центр суднобудування Тенсберг і колишня база норвезького китобійного флоту Саннефіорд.

[ред.] Південний район - Серланн

Південний район (Серланн) в економічному відношенні найменш розвинутий. Третина району вкрита лісами, колись тут був важливий центр торгівлі лісом. Наприкінці ХІХ ст. цю територію залишило багато населення. У наш час населення в основному зосереджене в ряді невеликих прибережних міст, які є популярними літніми курортами. Головні промислові підприємства - металургійні заводи в Крістіансунні, що випускають мідь і нікель.

[ред.] Південно-Західний район - Вестланн

У Південно-Західному районі (Вестланні) сконцентрована приблизно чверть населення країни. Між Ставангером і Крістіансунном знаходяться 12 великих фіордів. Розвиток сільського господарства обмежений через гірський рельєф фіордів і скелястих островів. Хліборобство поширене в долинах річок і ділянках терас уздовж фіордів. У цих місцях в умовах морського клімату розташовані широкі пасовища, а в деяких приморських районах - плодові сади. Порти південно-західної Норвегії, зокрема Олесунн, є базами зимового промислу оселедця. По всій території району розташовані металургійні і хімічні заводи, які використовують багаті ресурси гідроенергії. Берген є головним центром обробної промисловості району. В цьому місті і сусідніх селищах знаходяться машинобудівні, борошномельні і текстильні підприємства. З 1970-х років Ставангер, Саннес і Сула є основними центрами, в яких підтримується інфраструктура видобутку нафти і газу на шельфі Північного моря, тут знаходяться нафтопереробні підприємства.

[ред.] Західно-Центральний - Треннелаг

Четвертий за значенням з числа великих економічних районів Норвегії - Західно-Центральний (Треннелаг), який прилягає до Троннхеймс-фіорду, з центром у Тронхеймі. Відносно плоска поверхня і родючі ґрунти на морських глинах сприяли розвитку хліборобства, яке виявилося конкурентоспроможним з хліборобством району Осло-фіорду. Чверть території вкрита лісами. В цьому районі розробляються родовища корисних копалин, особливо мідних руд і піритів.

[ред.] Північний район - Нур-Норге

Північний район (Нур-Норге) розташований більшою частиною на північ від Північного полярного кола. У ньому немає великих запасів деревини і гідроенергії, як на півночі Швеції і Фінляндії, на шельфовій зоні знаходяться найбагатші у Північній півкулі рибні ресурси. Берегова лінія має велику довжину. Рибальство, найдавніше заняття населення на півночі, і досі дуже поширене, однак все більшого значення набуває гірничовидобувна промисловість. За розвитком цієї галузі Північна Норвегія посідає провідне місце в країні. Розробляються залізорудні родовища. Видобуток залізних руд і робота на металургійному комбінаті в Му-і-Рані приваблюють у цей район переселенців з інших частин країни, однак кількість населення всього Північного району не перевищує кількості населення Осло.

[ред.] Експорт та імпорт

Експорт: енергоносії, нафта, газ, нафтопродукти, машини й устаткування, кольорові і чорні метали, хімічні товари, судна, добрива, риба і морепродукти, целюлозно-паперові товари.

Основні експорт-партнери Норвегії: ЄС - 77% (Великобританія - 17%, Німеччина - 12%, Нідерланди - 10%, Швеція - 10%, Франція - 8%), США - 7% (1998 р.).

Імпорт: машини й устаткування, готові вироби, хімічні продукти, продовольчі товари, паливо та електроенергія.

Основні імпорт-партнери: ЄС - 69% (Швеція -15%, Німеччина - 14%, Великобританія - 10%, Данія - 7%), США - 7%, Японія - 4% (1998 р.).

[ред.] Адміністративний устрій

19 фюльке (fylke - область), у тому числі місто Осло, прирівняне до фюльке.

Фюльке поділяються на сільські (herreds-kommuner) і міські (by-kommuner) комуни.

Зовнішні території у Північному Льодовитому океані - адміністративний округ Свальбард (Svalbard - група островів у Північному Льодовитому океані). Територія - 62,4 тис. кв. км. Населення - 3,2 тис. осіб (січень 1997 р.). Адміністративний центр - Лонгьїр. Основна частина Свальбарду - архіпелаг Шпіцберген (Spetsbergen). Норвезький суверенітет над Шпіцбергеном встановлено Паризьким договором 9 лютого 1920 р. Офіційно Шпіцберген оголошено частиною норвезької території з 14 серпня 1925 р. Губернатор призначається Державною радою Норвегії терміном на 3 роки з можливим продовженням на два роки.

Зовнішні території в Атлантичному океані - острів Ян-Маєн, острів Буве.

[ред.] Демографія

Населення

• 1990 - 4,214 тис.
• 1998 - 4,416 тис.
• 2001 (перепис) - 4,520,947
• 2005 (прибл.підрахунок)- 4,593,041

[ред.] Культура

Офіційна мова - норвезька. Існує дві форми норвезької мови. Старонорвезька мова "букмол", або книжкова мова, (друга назва - "ріксмол" - державна мова), її використовують 80% населення. Близько 20% користуються новонорвезькою мовою "нюношк" (друга назва - лансмол - сільська мова), яка є сумішшю окремих діалектів норвезької мови. Всі норвежці вивчають обидві форми мови. У Норвегії проживають також представники національної меншини — саамі, які використовують свою рідну мову.

[ред.] Релігія

Церква Норвегії: 85.7%; Протестанти(Пантекостализм): 1%; Католики: 1%. Інші Християне: 2.4%; Мусульмани: 1.8%. Інші: 8.1% (2004).

[ред.] Інше

Державний прапор Норвегії - був розроблений 13 липня 1821 року і досі не змінився. Тоді на датський прапор помістили синій скандинавський хрест. Всі три кольори, використані у прапорі, символізують свободу (як на прапорах Франції, США, Британії, Нідерландів). Автором дизайну прапора Норвегії, затвердженого резолюцією норвезького парламенту в 1821 році, був парламентарій з Бергена Фредерік Мельцер.

В Акті про прапор (10.12.1898) зазначені пропорції сучасного прапора: довжина - 22 одиниці; ширина - 16 одиниць; ширина синього хреста - 2 одиниці; ширина білого обрамлення хреста - 1 одиниця; відстань від древка до середини хреста - 8 одиниць.

Герб Норвегії. Як свідчать історики, близько 1200 року у правителя Норвегії з'явився власний герб, на якому зображений золотий у червленому полі коронований лев святого Олафа. У передніх лапах лев, який повернутий на захід, затиснув бойову сокиру.

Гімн Норвегії - "Ми любимо цей край" Б'єрнстерна Б'єрнсона (1832 -1910 рр.).

п • о • р

Країни Організації Північноатлантичного договору (НАТО)

Албанія • Бельгія • Болгарія • Велика Британія • Греція • Данія • Естонія • Ісландія • Іспанія • Італія • Канада • Латвія • Литва • Люксембург • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Польща • Португалія • Румунія • Словаччина • Словенія • США • Туреччина • Угорщина • Франція • Хорватія • Чехія

 

п • о • р

Західноєвропейський союз

Бельгія • Великобританія • Греція • Іспанія • Італія • Кіпр • Люксембург • Мальта • Нідерланди • Німеччина • Португалія • Франція
Асоційовані члени: Ісландія • Норвегія • Польща • Туреччина • Угорщина • Чехія
Асоційовані партнери: • Болгарія • Естонія • Латвія • Литва • Румунія • Словаччина • Словенія
Спостерігачі: Австрія • Данія • Фінляндія • Ірландія • Швеція