Нобелівська премія з фізики

Зміст

Нобелівська премія з фізики

[ред.] Список лауреатів

[ред.] 1900-і

Нобелівська премія з фізики, 1900-і
Рік Ім'я Тема
1901 Вільгельм Конрад Рентген «У знак визнання надзвичайно важливих заслуг перед наукою, що виявилися у відкритті променів, названих згодом на його честь».
1902 Гендрік Антон Лоренц, Пітер Зееман «За видатні заслуги в дослідженнях впливу магнетизму на радіаційні явища».
1903 Антуан Анрі Беккерель «У знак визнання його видатних заслуг, що виявилися у відкритті спонтанної радіоактивності».
П'єр Кюрі й Марія Кюрі «За видатні заслуги в спільних дослідженнях явищ радіації».
1904 Джон Вільям Стретт (Лорд Рейлі) «За дослідження густини найпоширеніших газів і за відкриття аргону в ході цих досліджень».
1905 Філіп Едуард Антон фон Ленард «За роботи з дослідження катодних променів».
1906 Джозеф Джон Томсон «У знак визнання заслуг в області теоретичних й експериментальних досліджень електропровідності в газах».
1907 Альберт Абрахам Майкельсон «За створення точних оптичних інструментів і спектроскопічних і метрологічних досліджень, виконаних з їхньою допомогою».
1908 Габриель Ліппман «За створення методу фотографічного відтворення кольорів на основі явища інтерференції».
1909 Гульєльмо Марконі й Карл Фердинанд Браун «За видатний внесок у створення бездротової телеграфії».

[ред.] 1910-і

Нобелівська премія з фізики, 1910-і
Рік Ім'я Тема
1910 Ян Дідерик ван дер Ваальс «За роботу над рівняннями агрегатних станів газів та рідин».
1911 Вільгельм Він «За відкриття в області законів, що керують тепловим випромінюванням».
1912 Нільс Густав Дален «За винахід автоматичних регуляторів, що використовуються у сполученні з газовими акумуляторами для джерел світла на маяках і буях».
1913 Гейке Камерлінг-Оннес «За дослідження властивостей речовини при низьких температурах, які привели до отримання рідкого гелію».
1914 Макс фон Лауе «За відкриття дифракції рентґенівських променів у кристалах».
1915 Вільям Генрі Брегг й Вільям Лоренс Брегг «За заслуги в дослідженні структури кристалів за допомогою рентгенівських променів».
1916 Премія не присуджувалась.  
1917 Чарлз Гловер Баркла «За відкриття характеристичного рентгенівського випромінювання елементів».
1918 Макс Карл Еріст Людвіг Планк «У знак визнання його заслуг у розвитку фізики завдяки відкриттю квантів енергії».
1919 Йоханнес Штарк «За відкриття ефекту Доплера в канальних променях і розщеплення спектральних ліній в електричному полі».

[ред.] 1920-і

Нобелівська премія з фізики, 1920-і
Рік Ім'я Тема
1920 Шарль Едуард Гільом «У знак визнання його заслуг перед точними вимірами у фізиці - відкриття аномалій у нікелевих сталевих сплавах».
1921 Альберт Ейнштейн «За заслуги перед теоретичною фізикою й особливо за відкриття закону фотоелектричного ефекту».
1922 Нільс Бор «За заслуги в дослідженні будови атомів і випромінювання, що випускається ним».
1923 Роберт Ендрюс Міллікен «За експерименти у визначенні елементарного електричного заряду й фотоелектричному ефекту».
1924 Манне Сігбан «Відкриття й дослідження в області рентгенівської спектроскопії».
1925 Джеймс Франк й Густав Людвіг Герц «За відкриття законів зіткнення електрона з атомом».
1926 Жан Батист Перрен «За роботу з дискретної природи матерії й особливо за відкриття седиментаційної рівноваги».
1927 Артур Голлі Комптон «За відкриття ефекту, названого його ім'ям».
Чарльз Томсон Різ Вільсон «За метод візуального виявлення траєкторій електрично заряджених частинок за допомогою конденсації пари».
1928 Оуен Вільямс Річардсон «За роботи з терміольних досліджень, і особливо за відкриття закону, що носить його ім'я».
1929 Луї Віктор де Бройль «За відкриття хвильової природи електронів».

[ред.] 1930-і

Нобелівська премія з фізики, 1930-і
Рік Ім'я Тема
1930 Чандрасекара Венката Раман «Роботи з розсіювання світла й за відкриття ефекту, названого на його честь».
1931 Премія не присуджувалася  
1932 Вернер Карл Гейзенберг «За створення квантової механіки, застосування якої привело, до відкриття алотропних форм водню».
1933 Ервін Шредінгер й Поль Адріен Моріс Дірак «За відкриття нових продуктивних форм атомної теорії».
1934 Премія не присуджувалася  
1935 Джеймс Чедвік «За відкриття нейтрона».
1936 Віктор Франц Гесс «За відкриття космічних променів».
Карл Девід Андерсон «За відкриття позитрона».
1937 Клінтон Джозеф Девіссон й Джордж Томсон «Експериментальне відкриття дифракції електронів в кристалах».
1938 Енріко Фермі «За докази існування нових радіоактивних елементів, отриманих при опроміненні нейтронами, і пов'язане із цим відкриття ядерних реакцій, що викликані повільними нейтронами».
1939 Ернест Орландо Лоуренс «За винахід і створення циклотрона, за досягнуті за його допомогою результати, особливо за отримання штучних радіоактивних елементів».

[ред.] 1940-і

Нобелівська премія з фізики, 1940-і
Рік Ім'я Тема
1940 Премія не присуджувалася  
1941 Премія не присуджувалася  
1942 Премія не присуджувалася  
1943 Отто Штерн «Внесок у розвиток методу молекулярних пучків і відкриття та вимір магнітного моменту протона».
1944 Ісідор Айзек Рабі «За резонансний метод вимірів магнітних властивостей атомних ядер».
1945 Вольфганг Паулі «За відкриття принципу заборони Паулі».
1946 Персі Вільямс Бріджмен «За винахід приладу, що дозволяє створювати надвисокі тиски, і за відкриття, зроблені у зв'язку із цим, у фізиці високих тисків».
1947 Едвард Віктор Епплтон «За дослідження фізики верхніх шарів атмосфери, особливо за відкриття так званого шару Еплтона».
1948 Патрік Мейнард Стюарт Блекетт «За вдосконалення методу камери Вільсона й зроблені у зв'язку із цим відкриттями в області ядерної фізики й космічної радіації».
1949 Хідекі Юкава «За пророкування існування мезонів на основі теоретичної роботи з ядерних сил».

[ред.] 1950-і

Нобелівська премія з фізики, 1950-і
Рік Ім'я Тема
1950 Сесил Френк Павелл «За розробку фотографічного методу дослідження ядерних процесів і відкриття мезонів, що був здійснених за допомогою цього методу».
1951 Джон Дуглас Кокрофт й Ернест Томас Синтон Волтон «За дослідницьку роботу з перетворення атомних ядер з допомогою штучно прискорених атомних частинок».
1952 Фелікс Блох й Едвард Міллс Перселл «За розвиток нових методів для точних ядерних магнітних вимірів і пов'язані із цим відкриття».
1953 Фріц Церніке «Премія за обґрунтування фазово-контрастного методу, особливо за винахід фазово-контрастного мікроскопа».
1954 Макс Борн «За фундаментальні дослідження із квантової механіки, особливо за його статистичну інтерпретацію хвильової функції».
Вальтер Боті «За метод співпадання для виявлення космічних променів і зроблені у зв'язку із цим відкриття».
1955 Вілліс Юджин Лемб «За відкриття, пов'язані з тонкою структурою спектра водню».
Полікарп Куш «За точне визначення магнітного моменту електрона».
1956 Вільям Бредфорд Шоклі, Джон Бардін й Волтер Хаузер Браттейн «За дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту».
1957 Чженьнін Янг, Лі Цзундао «За передбачення при вивченні так званих законів парності, про незбереження симетричності (хіральність), що привело до важливих відкриттів в галузі квантової механіки».
1958 Павло Олексійович Черенков, Ілля Михайлович Франк й Ігор Євгенович Тамм «За відкриття й тлумачення ефекту Черенкова».
1959 Еміліо Джино Сегре й Оуен Чемберлен «За відкриття антипротона».

[ред.] 1960-і

Нобелівська премія з фізики, 1960-і
Рік Ім'я Тема
1960 Дональд Артур Глазер «За винахід бульбашкової камери».
1961 Роберт Хофштедтер «За основні дослідження з розсіювання електронів на атомних ядрах і пов'язаних з ними відкриттів в області структури нуклонів».
Рудольф Людвіг Мессбауер «За дослідження резонансного поглинання гамма-випромінювання й відкриття у зв'язку із цим ефекту, що носить його ім'я».
1962 Лев Давидович Ландау «За його піонерські теорії конденсованих середовищ й особливо рідкого гелію».
1963 Юджин Пол Вігнер «За внесок у теорію атомного ядра й елементарних часток, особливо за допомогою відкриття додатка фундаментальних принципів симетрії».
Марія Гепперт-Майер й Ханс Йенсен «За відкриття дотичні оболонкової структури ядра».
1964 Микола Геннадійович Басов, Олександр Михайлович Прохоров й Чарлз Хард Таунс «За фундаментальні роботи в області квантової електроніки, що призвели до створення випромінювачів і підсилювачів на лазерно-мазерному принципі».
1965 Синітіро Томонага, Джуліус Швінгер, Річард Філліпс Фейнман «За фундаментальні роботи із квантової електродинаміки, що мали глибокі наслідки для фізики елементарних часток».
1966 Альфред Кастлер «За відкриття й розробку оптичних методів дослідження резонансів Герца в атомах».
1967 Ганс Альбрехт Бете «За внесок у теорію ядерних реакцій, особливо за відкриття, що стосуються джерел енергії зірок».
1968 Луїс Уолтер Альварес «За винятковий внесок у фізику елементарних часток, зокрема за відкриття великого числа резонансів, що стало можливим завдяки розробленій їм техніці з використанням водневої бульбашкової камери й оригінальному аналізу даних».
1969 Маррі Гелл-Манн «За відкриття, пов'язані із класифікацією елементарних часток й їхніх взаємодій».

[ред.] 1970-і

Нобелівська премія з фізики, 1970-і
Рік Ім'я Тема
1970 Ханнес Альфвен «За фундаментальні роботи й відкриття в магнітній гідродинаміці й плідні застосування їх у різних областях фізики».
Луї Ежен Фелікс Неель «За фундаментальні праці й відкриття, що стосуються антиферомагнетизму й феромагнетизму, які спричинили важливі додатки в області фізики твердого тіла».
1971 Деніс Габор «За винахід і розробку голографічного методу».
1972 Джон Бардін, Леон Ніл Купер й Джон Роберт Шріффер «За створення теорії надпровідності, що зазвичай називають БКШ-теорією».
1973 Есакі Леона, Івар Гйевер, Брайан Девід Джозефсон «За теоретичне пророкування властивостей струму, що проходить через тунельний бар'єр, зокрема явищ, загальновідомих нині за назвою ефектів Джозефсона».
1974 Мартін Райл і Ентоні Хьюіш «За піонерські дослідження в області радіофізики».
1975 Оге Нільс Бор, Бен Рой Моттельсон і Лео Джеймс Рейнуотер «За відкриття взаємозв'язку між колективним рухом і рухом окремої частки в атомному ядрі й розвиток теорії будови атомного ядра, що базується на цьому взаємозв'язку».
1976 Бертон Ріхтер і Семюел Тінг «За основний внесок по відкриттю важкої елементарної частки нового типу».
1977 Філіп Воррен Андерсон, Невілл Френсіс Мотт та Джон Ван Флек «За фундаментальні теоретичні дослідження електронної структури магнітних і неупорядкованих систем».
1978 Петро Леонідович Капиця «За його базові дослідження й відкриття у фізиці низьких температур».
Арно Аллан Пензіас й Роберт Вудро Вільсон «За відкриття мікрохвильового реліктового випромінювання».
1979 Шелдон Лі Глешоу, Абдус Салам і Стівен Вайнберг «За внесок в об'єднану теорію слабких й електромагнітних взаємодій між елементарними частками, у тому числі пророкування слабких нейтральних струмів».

[ред.] 1980-і

Нобелівська премія з фізики, 1980-і
Рік Ім'я Тема
1980 Джеймс Уотсон Кронін і Вал Логсден Фітч «За відкриття порушень фундаментальних принципів у розпаді нейтральних K-мезонів».
1981 Ніколас Бломберген і Артур Леонард Шавлов «За внесок у розвиток лазерної спектроскопії».
Кай Сігбан «За внесок у розвиток електронної спектроскопії з високою роздільною здатністю».
1982 Кеннет Вільсон «За теорію критичних явищ у зв'язку з фазовими переходами».
1983 Субраманьян Чандрасекар «За теоретичні дослідження фізичних процесів, що грають важливу роль у будові і еволюції зірок».
Вільям Альфред Фаулер «За теоретичне й експериментальне дослідження ядерних реакцій, що мають важливе значення для утворення хімічних елементів Всесвіту».
1984 Карло Руббіа, Симон ван дер Мер «За вирішальний внесок у великий проект, здійснення якого привело до відкриття квантів поля W й Z - носіїв слабкої взаємодії».
1985 Клаус фон Клітцинг «За відкриття квантового ефекту Хола».
1986 Ернст Руска «За роботу над електронним мікроскопом».
Герд Бінніг і Генріх Рорер «За винахід скануючого тунельного мікроскопа».
1987 георг Беднорц й Олександр Мюллер «За важливий прорив у фізиці, що виразився у відкритті надпровідності в керамічних матеріалах».
1988 Леон Ледерман, Мелвін Шварц і Джек Стейнбергер «За метод нейтринного променя й доказ двоїстої структури лептонів за допомогою відкриття мюонного нейтрино».
1989 Норман Рамзей «За винахід методу роздільних коливальних полів і його використання у водневому мазері й інших атомних годинниках».
Ганс Демельт і Вольфганг Пауль «За розробку методу втримання одиночних іонів».

[ред.] 1990-і

Нобелівська премія з фізики, 1990-і
Рік Ім'я Тема
1990 Джером Фрідман, Генрі Кендалл і Річард Тейлор «За піонерські дослідження глибоконепружного розсіювання електронів на протонах і зв'язаних нейтронах, істотно важливих для розробки кваркової моделі у фізиці часток».
1991 П’єр Жиль де Жен «За виявлення того, що методи, розвинені для вивчення явищ упорядкованості в простих системах, можуть бути узагальнені на рідкі кристали й полімери».
1992 Жорж Шарпак (Григорій Харпак) «За відкриття й створення детектерів часток, зокрема багатопроволкової пропорційної камери».
1993 Рассел Халс і Джозеф Тейлор мол. «За відкриття нового типу пульсарів, що дало нові можливості у вивченні гравітації».
1994 Бертрам Брокхауз «За створення нейтронної спектроскопії».
Кліффорд Шалл «За створення методу нейтронної дифракції».
1995 Мартин Перлина «За відкриття тау-лептона».
Фредерік Рейнс «За експериментальне виявлення нейтрино».
1996 Девід Чи, Дуглас Ошеров s Роберт Ричардсон «За відкриття надтекучості гелію-3».
1997 Стівен Чу, Клод Коен-Таннуджи і Вільям Філіпс «За створення методів охолодження й уловлювання атомів лазерним променем».
1998 Роберт Лафлін, Хорст Штермер і Деніел Цуї «За відкриття нової форми квантової рідини ( при низьких температурах і сильному магнітному полі) у частки з новими властивостями, що мають, зокрема, дробовий електричний заряд».
1999 Герард Хоофт і Мартін Вельтман «За прояснення квантової структури електрослабких взаємодій».

[ред.] 2000-і

Нобелівська премія з фізики, 2000-і
Рік Ім'я Тема
2000 Жорес Іванович Алфьоров і Герберт Кремер «За розробки в напівпровідниковій техніці».
Джек Кілбі «За дослідження в області інтегральних схем».
2001 Ерік Корнелл, Вольфганг Кеттерле і Карл Віман «Досягнення у вивченні процесів конденсації Бозе-Ейнштейна в середовищі вироджених газів і за початкові фундаментальні дослідження характеристик конденсатів».
2002 Раймонд Девис мол. і Масатосі Косіба «За створення нейтринної астрономії».
Ріккардо Джакконі «За створення рентгенівської астрономії й винахід рентгенівського телескопа».
2003 Олексій Олексійович Абрикосов, Віталій Лазаревич Гінзбург, Ентоні Леггет «За створення теорії надпровідності другого роду та теорії надплинності рідкого гелію-3».
2004 Девід Гросс, Девид Політцер, Франк Вальчек «За відкриття асимптотичної волі у теорії сильних взаємодій».
2005 Рой Глаубер (Roy J. Glauber), Джон Голл (John L. Hall), Теодор Ганш (Theodor W. Hansch). «За внесок в квантову теорію оптичної когерентності; за внесок у розвиток лазерної високоточної спектроскопії і техніки прецизійного розрахунку світлового зрушення в оптичних стандартах частоти»
2006 Джон Метер, Джордж Смут «За відкриття анізотропії і чорнотільної структури енергетичного спектру космічного фонового випромінювання».
2007 Альбер Фер, Петер Грюнберг «За відкриття ефекту гігантського магнетоопору»
2008 Намбу Йоїтіро,
Кобаясі Макото і Масукава Тосіхіде		 «відкриття механізму спонтанного порушення симетрії на субатомному рівні»

«за встановлення походження симетрії, що передбачає існування в природі щонайменше трьох сімейств кварків»

[ред.] Див. також

[ред.] Література

  • Чолаков В., "Ученые и открытия", Москва, "Мир, 1987
п • о • р
Нобелівські преміі та її лауреати

економіка • література • премія миру • медицина та фізіологія • фізика • хімія

 

Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8

wymiana linkami system wymiany linków SEO Tools tanie kredyty gotówkowe kreatyna Plaza 3 star hotel Los Angeles krynica noclegi Sejm Tyk