Населення України

Станом на 1 лютого 2008 року^[1] чисельність постійного населення України — 46 337 340^[2] мешканців, з них 31 652 939 — міське населення й 14 684 401 — сільське.

Зміст

1 Всеукраїнський перепис 2001 року
- 1.1 Національно-етнічний зріз
2 Дивись також
3 Джерела інформації
4 Зовнішні посилання

[ред.] Всеукраїнський перепис 2001 року

За результатами Всеукраїнського перепису 2001 року^[3], населення України склало 48,457 млн. чоловік.

Міське населення — 32,574 млн., або 67,2 %, сільське — 15,883 млн., або 32,8 %.

Найбільша щільність населення спостерігається в індустріально розвинених південних і східних регіонах. Міста з кількістю населення більше 1 млн. — Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса.

Більше половини сільського населення проживає в порівняно великих селах (від 1000 до 5000 жителів).

Державна мова — українська. Її вважають за рідну 67,5 % населення України, що на 2,8 % більше, ніж за даними Всеукраїнського перепису населення 1989 року. 29,6 % населення визначили за рідну російську мову. Українська мова більше поширена в центральній частині, півночі та на заході країни, російська — на півдні та сході. У великих містах сходу й півдня України помітна перевага російської мови в щоденному спілкуванні, незважаючи на значну частку населення, що вказало українську як рідну мову.

Чоловіче населення в 2001 році склало 22,441 млн. (46,3 %), жіноче — 26,016 млн. (53,7 %). У шлюбі перебувало 23,7 млн. чоловіків і жінок.

Частка осіб молодша працездатного віку склала 18,1 %, працездатного — 58,0 %, старше працездатного — 23,9 %

Чисельність населення, що має вищу й повну середню освіту, склала 28,9 млн. чоловік.

[ред.] Національно-етнічний зріз

Етнічні українці станом на 2001 рік складають 77,8 % населення, етнічні росіяни — близько 17,3 %, румуни та молдавани — близько 0,8 % населення, білоруси — 0,6 %, кримські татари — 0,5 %, болгари — 0.4 %, угорці та поляки — по 0,4 %, євреї — 0,3 %.