Молдова

Цей термін має також інші значення. Див. Молдова (значення)

Республіка Молдова Republica Moldova
Прапор Герб
Девіз: Limba noastra-i o comoara
Гімн: Limba noastră   (Румунська) Наша мова
Столиця (та найбільше місто)	Кишинів 47°0' пн. ш., 28°55' сх. д.
Офіційні мови	Румунська1
Державний устрій	Парламентська Республіка
- Президент	Воронін Владімір
- Прем'єр-міністр	Тароев Васіле
Незалежність від СРСР
- Проголошена	27 серпня 1991
- Затверджена	25 грудня 1991
Площа
- Загалом	33 843 км² (139-а)
- Води (%)	1,4
Населення
- оцінка 2007 р.	4 320 490 (121-а3)
- перепис 2004 р.	3 383 3322
- Щільність	111/км² (81-а)
ВВП (ПКС)	2007 р., оцінка
- Повний	$9,367 млрд. (141-а)
- На душу населення	$2962 (135th)
ІРЛП  (2006)	0,708 (середній) (111-а)
Валюта	Лей (MDL)
Часовий пояс	EET (UTC+2)
- Літній час	EEST (UTC+3)
Домен Інтернет	.md
Телефонний код	+373
1 Молдавська мова вважається іншою назвою румунської (гагаузька та російська є офіційними в Гагаузії) 2 Перепис 2004 (National Bureau of Statistics; без Придністров'я і міста Тігіна) 3 Включаючи Придністров'я (дані ООН)

Молдо́ва або Молдавія (Republica Moldova) — держава у Східній Європі. За формою правління — парламентська республіка. Межує на заході з Румунією, на півночі, сході і півдні – з Україною.

Площа 33,7 тис. км².

Населення 4,298 млн чол. (2001).

Офіц. мова – Румунська.

Столиця – Кишинів.

Грошова одиниця – молдовський лей.

Виробляється: вино, тютюн, консервовані продукти;

Молдова – член ООН, СНД.

[ред.] Географія

Мапа країни.

Див. також: Природа Молдови, Геологія Молдови, Гідрогеологія Молдови, Сейсмічність Молдови.

Республіка Молдова розташована на південному сході Європи між 26 і 30 градусами східної довготи і 45 і 48 градусами північної широти. На півночі, сході й півдні межує з Україною, на заході — з Румунією.

Площа території — 33 843 кв. км. (136 місце в світі). Найбільша довжина території з півночі на південь — 350 км, а із заходу на схід — 150 км, на півдні відстань між західним і східним кордоном скорочується до 20-50 км.

Рельєф плоскогір'я між ріками Прут і Дністер; північна частина — рівнини і височини Бєльського степу;

[ред.] Історія

Східна Бессарабія стала частиною СРСР у 1940, західна залишилася в Румунії; захоплена німецько-румунськими військами в 1941; відвойована Червоною армією в 1944. Народний фронт, створений у роки перебудови (1988), виступав за проведення політичних реформ. У 1989 націоналістичні виступи в столиці, вимоги надання молдавській мові статусу державної, етнічні тертя між молдаванами з одного боку і росіянами та українцями з іншого; економічний і політичний суверенітет оголошений у 1990; були проведені вибори в парламент (нелегітимні); Молдавія бойкотувала референдум 1991 про збереження СРСР і оголосила про незалежність у серпні 1991. У 1992 була прийнята в ООН. Безладдя, зв'язані з самопроголошенням Придністровської республіки продовжувалися до 1993. Зберігається напружене положення.

До 1940 більша частина території нинішньої Республіки Молдова входила до складу історичної області Бессарабія, завойованої у 16 ст. турками, а в 1812 увійшла до складу царської Росії. У 1918 М. була включена до складу Румунії. З 1924 по 1940 існувала Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Молдавська АРСР) у складі України. У 1940 Румунія поступилася Бессарабією СРСР. Бессарабія після деяких змін кордонів була перетворена в Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку (МРСР), а остання в травні 1990 - в Республіку Молдова. 27 серпня 1991 Молдавія проголосила свою незалежність.

[ред.] Політичний устрій

Державний прапор — триколор, що складається з розташованих вертикально смуг: блакитної, жовтої, червоної (починаючи від держака). У центрі, на жовтій смузі, розміщений державний герб Республіки Молдова.

Державний герб — перетнутий щит, вгорі — червоне поле, внизу — синє. У центрі щита зображена голова тура, між рогами якого — восьмипроменева зірка, праворуч від голови — п'ятипелюсткова троянда, зліва — півмісяць, звернутий і злегка нахилений ліворуч. Всі елементи на щиті — золотисті (жовті). Щит розміщений на грудях орла, який тримає у дзьобі золотий хрест (орел-хрестоносець), у кігтях: праворуч — зелену оливкову гілку, зліва — золотий скіпетр.

Членство в міжнародних організаціях — ОБСЄ (з 30 січня 1992 року), ООН (з 2 березня 1992 року), МБРР, МВФ, СОТ, ЦЄІ, СНД.

[ред.] Адміністративний поділ

Столиця — Кишинів (717,9 тис. жителів).

Інші найбільші міста — Тирасполь (156,7 тис. жителів), Тігіна (103,6 тис. жителів), Бєльці (127,6 тис. жителів).

Країна поділена на 32 райони, 5 муніципалітетів і 2 автономних утворення.

У Молдові 65 міст і 917 сіл.

[ред.] Економіка

Див. Економіка Молдови

Молдова – аграрно-індустріальна країна. На частку пром-сті припадає бл. 60,0%. У структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів нафта, вугілля, природний газ і продукти їх переробки становлять бл. 80%. Основні галузі промисловості: харчова, сільськогосподарське машинобудування, хімічна, текстильна, деревообробна, металургійна. Транспорт: автомобільний, залізничний, річковий. Міжнародне летовище в Кишиневі.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 3,7 млрд. Темп зростання ВВП – (+7,3)%. ВВП на душу населення – $1500. Прямі закордонні інвестиції – $1,7 млрд. (країна сподівається на їх збільшення до 2-2,5 млрд.). Імпорт (нафта, природний газ, вугілля, машини, продовольство) - $ 2,9 млрд (г.ч. Росія – 20%; Румунія – 15%; Україна – 14%; Німеччина – 11%; Італія – 6%). Експорт (сільськогосподарські продукти, насамперед вина і тютюн, тканини, машини і хімічна продукція) – $ 2,3 млрд (г.ч. Росія – 40%; Румунія – 8%; Німеччина – 7,8%; Україна – 7,3%; Італія – 5,5%).

Див. також: Корисні копалини Молдови, Історія освоєння мінеральних ресурсів Молдови, Гірнича промисловість Молдови.

[ред.] Демографія

Населення

• 1990 — 4,4 млн.
• 1998 — 4,431 млн.

Етнічні групи: молдавани — 75,8 %, українці — 8,4 %, росіяни — 5,9 %, гагаузи — 4,4 %, румуни — 2,2 %, болгари — 1,9 %.

Державна мова — Румунська, яка функціонує на основі латинської графіки. Держава визнає і охороняє право на збереження, розвиток і функціонування російської та інших мов, які використовуються на території країни.

Віросповідання — православ'я — 93,3 %, іудаїзм.

[ред.] Культура Молдови

Докладніше у статті: Культура Молдови

Культура Молдови — культура Молдавського князівства, пізніше Беcсарабії і Запрутської Молдови, Молдавської АРСР, Молдавської РСР, сучасної Республіки Молдова і невизнаної Придністровської Молдавської Республіки. Молдавська культура нерозривно пов'язана з народами що населяють Молдавію (в першу чергу — з молдавським народом), з молдавською мовою та іншими мовами Молдови, знаходиться у взаємодії з культурами Румунії, України і Росії, а також інших сусідніх з Молдовою країн.

п • о • р Співдружність Незалежних Держав (СНД)
Дійсні члени:	Азербайджан • Вірменія • Білорусь • Грузія1 • Казахстан • Киргизстан • Молдова • Росія • Таджикистан • Узбекистан
Спостерігач:	Туркменістан2
Незатверджений член:	Україна3
Примітка:	1 Грузія проголосувала про вихід, але формально ще є членом СНД — до серпня 2009 року. 2 Туркменістан до серпня 2005 року був дійсним членом СНД. 3 Україна — учасник та засновник СНД, але у зв'язку з відсутністю ратифікації статусу ніколи не була дійсним членом.

п • о • р

Союз Радянських Соціалістичних Республік

Азербайджанська РСР • Білоруська РСР • Вірменська РСР • Грузинська РСР • Естонська РСР • Казахська РСР • Киргизька РСР • Латвійська РСР • Литовська РСР • Молдавська РСР • Російська РФСР • Таджицька РСР • Туркменська РСР • Узбецька РСР • Українська РСР

---

Бухарська СРР (1924) • Закавказька РФСР (1922 — 1936) • Карело-Фінська РСР (1940 — 1956) • Хорезмська СРР (1923 — 1924)

 

Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.