- DarkWiki

Луцьк — обласний центр Волинської області. Розташований на північному заході України.

[ред.] Походження назви

Лучеськ, Лоучеськ, Луцьк, (пол. Łuck, нім. Luzk, ідиш לוצק, лат. Luceoria) — милозвучні слова, що повертають нас у часи сивої давнини — на острів, де зародилося мальовниче і водночас могутнє місто. Місто, що протягом своєї багатовікової історії неодноразово було ареною доленосних історичних подій. Розташований на перетині торговельних шляхів, що вели до країн Заходу та Прибалтики, Луцьк поступово перетворився на важливий економічний центр; судноплавні артерії з'єднували місто з Києвом, портами України та інших чорноморських держав. Однак розвиток стародавнього Луцька був би неможливий без вигідного оборонного розташування — з півночі та заходу межі міста визначалися вигином ріки Стир, на півдні протікав Глушець, Схід оточили непрохідні болота. Звідси і назва міста — Лучеськ — від слова "лук", тобто "колін, вигин ріки". Інша легенда пов'язує назву "Лучеськ" з ім'ям вождя східнослов'янського племені дулібів — Луки, який і започаткував стародавнє місто.

[ред.] Історія

Існують інші легенди про назву міста. Вперше згадка про Луцьк з'явилася у Іпатіївському літописі (датованому 1085 роком), який вже тоді вказав на досить істотний розвиток міста. Близько 1000 року Володимир Великий приєднав Волинь до Київської Русі і збудував у Луцьку фортецю, що згодом перетворилась на істотну перепону на шляху загарбників. Ця фортеця витримала облогу військ польського короля Болеслава Сміливого, Андрія Боголюбського, галицьких князів Володимира Володаревича, Ярослава Осмомисла. Місто тривалий час було нездоланною перепоною на шляху татаро-монгольської орди, однак у середині XIII століття лучани були змушені зруйнувати свої оборонні укріплення. Вже у ті часи Луцьк відігравав роль економічного та адміністративного центру Волинського князівства, яке у складі Галицько-Волинської держави перегорнуло одну з найважливіших сторінок українського державотворення.

1340 року Луцьк отримує статус столиці Галицько-Волинського князівства. В цьому ж часі зводиться резиденція князя Любарта - Луцький замок. Це одна з небагатьох давніх споруд готичного стилю, які збереглися в Україні. Замок має три вежі: В'їздну, Владичу і Стирову. В середині замку розташовувався кафедральний собор Іоанна Богослова - храм класичного візантійського стилю. У XV столітті в ньому висвячували московських єпископів. З амвону церкви виголошував свої палкі проповіді Петро Могила. Розкопки давнього храму в середині 80-х років ХХ століття виявили за апсидою церкви поховання титулованих осіб, зокрема - князя Ізяслава Інгваровича, який загинув під час битви на річці Калка. Історики припускають, що саме тут був похований і Великий князь Любарт.

1388-1430 — роки князювання литовського князя Вітовта. Луцьк він обирає другою після Вільно своєю резиденцією і місто, практично, стає столицею Литовського князівства. Разом з Вітовтом до Луцька приїздять вірмени. Вони були чудовими будівничими - майже усі кам'яні споруди Луцька, Львова, Кам'янця-Подільського зведені саме вірменами. Тогочасний Луцьк - місто напрочуд інтернаціональне. У мирі і злагоді тут мешкали українці, росіяни, поляки, євреї, караїми. Кожна громада мала свою святиню (церкву, синагогу, кірху,кенасу), систему податей та особливі архітектуру і планування кварталів. Саме тоді, у 1429 році в Луцьку відбувається з'їзд наймогутніших монархів Європи з метою обговорити проблеми захисту Європи від османських завойовників, після чого місто було нанесене на європейські карти і отримує Магдебурзьке право. Луцьк пережив війну 1431 року. Саме тут українська політична верхівка переховувалася від татарського війська у кінці XV століття. Звідси поширювалась культура на решту русинських земель, зокрема - Волинське право і Волинський статут. Тодішній Луцьк у колі інтересів не лише Великого Литовського князівства, а й могутніх Російської та Австро-Угорської імперій. Тут свою резиденцію влаштовує і польський королівський канцлер Альбрехт Радзівіл.

Починаючи з кінця XVI ст. Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається світською і духовною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд сучасники називають його «Римом Волині», а польський поет Себастьян Кльоновіц так згадує про Луцьк: «Хто ж міг би минути Луцьк, місто пісні достойне?..» (1584 р.)

Активні торгівельні зв'язки також певною мірою зумовили строкатий національний склад тогочасного Луцька. Окрім українців, тут проживали литовці, поляки, вірмени, татари, євреї та караїми.

1569 року внаслідок Люблінської унії волинські землі переходять під владу Польщі, а Луцьк стає столицею новоутвореного воєводства і резиденцією воєвод. Місто поступово полонізується, оскільки правові гарантії руської шляхти і руського духовенства залишились лише на папері.

З метою опору ополяченню і Берестейській церковній унії (1596 р.) в Луцьку на початку XVII ст.. виникає православне братство. 1 вересня 1619 року братство отримало офіційне визнання короля з наданням привілею на будівництво церкви і притулку.

1648 — повстання проти гніту польської шляхти.

Кінець XVII-XVIII ст. – час повільного занепаду Луцька. Часті пожежі, повені, епідемії спустошують його. Поступово згасає в місті культурне та релігійне руське (українське) життя. В канцеляріях і урядах воєводства руську (українську) мову заміняє польська, а урядовцями стають поляки.

1706 року внаслідок шведського загарбання місто зазнає значних спустошень.

1795 — III поділ Польщі. Луцьк разом з рештою Західної Волині приєднано до Російської імперії. Столицею новоутвореної Волинської губернії стає Житомир, а Луцьк залишається центром повіту. ХІХ ст. не привело до пожвавлення економічного та суспільного життя міста. Лише з побудовою в дев’яностих роках ХІХ ст. гілки Південно-Західної залізниці починається економічне піднесення Луцька. На той час (1895 р.) кількість мешканців становила 15125 осіб.

Після Лютневої революції 1917 р. над Луцьком вперше замайорів синьо-жовтий прапор. В квітні 1917 р. в місті постає перше українське соціально-політичне товариство „Українська Громада”. За гетьманату в серпні 1918 р. було утворено „Просвіту”. 20 грудня 1918 р. до Луцька входять загони отамана Симона Петлюри.

16 травня 1919 р. Луцьк захоплюють польські війська, а згідно Ризького договору 1920 р. західна Волинь потрапляє до складу ІІ Речі Посполитої. 1921 — за умовами Ризького договору Луцьк переходить до складу Польщі.В березні 1921 р. Луцьк стає столицею нового Волинського воєводства. Восени 1939 р. черговий раз історія робить крутий поворот і місто опиняється у складі СРСР, стає центром Волинської області, яку склала західна половина колишнього Волинського воєводства.

25 червня 1941 року друга світова війна докотилась і до Луцька – місто було окуповане німецькими військами. Цьому передувала жахлива подія – 23 червня вояками НКВС на подвір’ї Луцької тюрми було безсудно страчено близько 3 тисяч в’язнів.

В повоєнний період Луцьк поступово відбудовується і оновлюється. Особливо бурхливо місто розвивається в 60-х-70-х роках ХХ ст. В 1973 році було затверджено нові кордони міської території і зараз площа міста сягає 4267 га. Тоді ж почалося будівництво потужних підприємств: підшипникового заводу, меланжевої фабрики та інших промислових об’єктів, що призвело до стрімкого росту населення. Починається забудова значних житлових масивів: Завокзального та Гнідавського.

Зі здобуттям Україною незалежності Луцьк зберігає провідні позиції в політичному, економічному, культурному та релігійному житті Волині. Місто – одне з найбільших на західній Україні (близько 206 тисяч мешканців). Прикордонне розташування Волині робить Луцьк центром міжнародної торгівлі. Нові економічні умови розвитку змінюють і зовнішній вигляд міста. Луцьк має шість проспектів, а саме: Відродження (колишній просп.Карла Маркса), Дружби Народів, Молоді (колишній просп.Маршала Малиновського), Перемоги, Президента Грушевського (колишній просп. г."Правда"), Соборності (колишній просп. Жостневої раволюції) і центральний - Волі (колишня вул.Леніна). До інших важливих магістралей міста можна віднести вулиці Набережну, Героїв УПА (колишня вул.Червоноармійська), Львівську, Рівненську (колишній просп.Енгельса), Дубнівську (колишня вул. 50-ліття СРСР), Ковельську (колишня вул.Лесі Українки), вул.Гнідавська (колишня вул.Марцинкевича), Ківерецька (колишня вул.Гвардійська) та ін. Також древнє місто багате на площі. Центральною є Театральна. Найзначніші: Київська, Ринок, Замкова, Грушевського (колишня пл.Ленінського Комсомолу), Братський Міст (колишня пл.Возз`єднання), Перемоги та ін.

[ред.] Постаті, пов'язані з Луцьком

[ред.] Фото

[ред.] Туризм

Туризм в Луцьку розвивається досить швидко, тому що місто має ряд визначних історичних, архітектурних пам’яток, свідків багатого історичного минулого Волині. Найвідоміші з них це пам’ятка ХІІІ-XIV ст. Луцький Замок (Замок Любарта), Свято троїцький Собор, Монастир єзуїтів, Костьол святих Апостолів Петра і Павла, Лютеранська кірха. У музеї Волинської ікони представлено понад 600 ікон XVI-XIX ст., безцінною перлиною збірки є Холмська Чудотворна ікона Божої Матері, унікальна пам’ятка візантійського мистецтва ХІ-ХІІ ст., одна з найшановніших християнських святинь.

Шлях VIA REGIA відомий як найстаріший та найдовший шлях зв'язку між Сходом та Заходом Європи. У зв'язку з розширенням Євросоюзу він набуває сьогодні актуального туристичного, економічного, культурного і символічного значення в процесі європейської інтеграції. Луцьк завжди знаходився на шляху VIA REGIA, який час від часу дещо змінював свій напрям. Через 17 німецьких, шість польських та п’ять українських міст від часів Київської Русі проїздили монархи, купці, гінці. Тому німці запропонували відродити цей “шлях” у вигляді культурних обмінів між трьома державами: Німеччиною, Польщею та Україною.

[ред.] Культура

Наше місто - центр торгових маршрутів, які йдуть до Європи, і це визначає розвиток мистецтва і культури. Міжнародне фестиваль “Поліське літо з фольклором” вирізняється своєю широкою географією і може розглядатися як візитка міста, це велика подія, яка збирає близько 5320 учасників, з них 58 іноземних колективів з 38 країн у всьому світі і 75 колективів з України. Учасники фестивалю представляють традиційну культуру своєї країни. Починаючи з 1996 завдяки цьому фестивалю Україна є офіційним членом Міжнародної Ради Організацій Фестивалів Фольклору (CIOFF), що діє при UNESCO.

Ще один дуже популярний фестиваль української естрадної пісні в Луцьку - Міжнародний фестиваль “На хвилях Світязя”, який відбувається кожного літа на найбільшому українському озері Світязь та в Луцьку. Мета фестивалю - виявлення молодих талановитих виконавців, поєднання сучасної естрадної пісні з народними звичаями та обрядами. Умови участі - виконання пісні українською мовою.

[ред.] Партнерські міста

[ред.] Економіка

Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) промисловими підприємствами за основними видами діяльності у 2006 році становив 2288,3 млн. грн.: 76,6% становить інвестиційна продукція (переважно продукція машинобудування), 11,3% – сировинна продукція (продукція хімічного виробництва, будматеріали), 8,9% – товари широкого використання (продукти харчування, одяг, взуття), 3,2% – товари тривалого використання (меблі).

Експорт товарів міста Луцьк у 2006 році становив 212,8 млн. дол. США, імпорт – 427,9 млн. дол. США. Серед експортованих за кордон товарів найвагомішими є поставки металів та виробів з них – 24,7% (52,5 млн. дол.), машин, апаратів і механічних пристроїв – 19,2% (40,9 млн. дол.), продукції тваринного походження – 14,4% (30,7 млн. дол.), рослинницької продукції – 12,2% (25,9 млн. дол.), казеїну – 9,1% (19,3 млн. дол.), полімерних матеріалів – 5,7% (понад 12 млн. дол.). Зовнішньоторговельні операції з товарами здійснювались з партнерами з 79 країн світу (експортували товари в 60 країн, імпорт отримували з 61). Вартість товарів, експортованих в країни Європи – 94 млн. дол., країни Азії – 65,4 млн. дол. та країни СНД – 48,7 млн. дол.

Станом на 10.01.2005 найбільші прямі іноземні інвестиції походять з Великобританії (24,1 млн. дол.) та Польщі (16,6 млн. дол.).

Найбільшими промисловими підприємствами міста є ВАТ „Луцький автомобільний завод”, ВАТ „Підшипниковий завод”, ВКФ „Луцьккондитер”, Луцький спиртогорілчаний комбінат, ВАТ „Луцьк Фудз”, ВАТ „Хліб”, ТОВ „Модерн-Експо”, ЗАТ СП „Теріхем Луцьк”, ВАТ „Електротермометрія”.

“Авто-Луцьк” - міжнародне свято, яке вперше відбувалось у жовтні минулого року, і буде проводитись щороку. Його мета - промоція міста як автомобільного центру Західної України. Програма фестивалю була дуже насиченою та різноманітною: виставка іноземних та вітчизняних автомобілів, сучасних та ретроавтомобілів, авто шоу, перегони, байкер-шоу, участь в якому взяло понад 100 байкерів.

2007 року спільно з Любліном та Брестом планується реалізація проекту по міжнародних виставках: „Програми підтримки участі в торгових заходах Люблін-Брест-Луцьк. Євротрикутник – ярмарки 2007”.

[ред.] Ресурси інтернет