Ерзя

Ерзя
Ерзянський прапор
Загальна кількість	~410.000
Найбільші розселення	Росія Мордовія, Пензенська область, Тамбовська область, Татарстан, Саратовська область, Ульяновська область Вірменія,Австралія, США
Мова	ерзянська, російська,
Релігія	Православ'я, Лютеранство, Шаманізм
Близькі етнічні групи	Угро-фінські народи

Е́рзя — угро-фінський народ народ. Мова — ерзянська фіно-волзької підгрупи уральської сім'ї. Ерзя мешкає в сточищі рік Мокша и Сура, а також Волги и Білої.

[ред.] Етимологія і історія

Ерзя етимологічно походить до ірансько-сарматської лексики (arsan — самець, чоловік, герой). З V століття ерзя мешкали на північний захід від мокши, на території сучасної Рязанської і Нижегородської областей. У 961 ерзя (арта, аріса) згадується хазарським каганом Йосипом як народ, що платив йому дань. Є припущення, що також про ерзя писали ще і старогрецькі географи Страбон (аорси) і Птолемей (арсиіти). Арза — країна ерзі фігурує в записках арабського мандрівника Ібн-Хаукаля (X століття). Про ерзя (арджани) повідомляв Рашид-ад-Дін (XIV століття); ногайський князь Юсуф писав про «рзянах» в грамоті, відправленій їм до Москви в 1549 році.

У ранньому середньовіччі ерзя — народність, чинила опір хазарам, печенігам і половцям. Стародавнє ерзянське князівство розташовувалося на території Старої Рязані (Ерзяні). Під натиском слов'ян, що переселялися, ерзя відступила на схід до сучасного міста Арзамас — (Ерзямас).

На відміну від мокші, що визнала в 1237 залежність від Золотої Орди, ерзя відступає на північ в ліси і чинить татарам опір. Після перенесення суздальської столиці в середині століття в Нижній Новгород ерзя потрапила під владу Суздальського князівства і деяка частина її обрусіла, а інша частина відступила далі на схід, проникнувши в XVII столітті в Заволжжя і Південне Передуралля, де зіткнулися з ногайцями і калмиками. Створення Саратовсько-Оренбурзько-Челябінської лінії фортець зробило можливим подальше просування ерзя на Уралі. Багато ерзянських поселенців на Уралі з'явилися ще до проникнення сюди російського населення.

[ред.] Декларація про офіційну назву ерзянського народу

Ми, делегати Конгресу, який представляє всіх ерзян - громадян Російської Федерації (РФ),

• ґрунтуючись на історії народу, який існує багато тисячоліть;
• шануючи пам'ять і слідуючи традиціям предків;
• відчуваючи етнічну, мовну, духовну і культурну єдність;
• із задоволенням відзначаючи наявність стійкої ерзянського самосвідомості;
• усвідомлюючи відповідальність за створення сприятливих умов для виживання і розвитку майбутніх поколінь;
• виходячи з норм міжнародного права і Конституції РФ, що гарантують права людини і народів;
• виражаючи пошану до історії, традицій, культури, мов і національної гідності інших народів;
• бажаючи перебувати в світовій спільноті народів під своїм історичним ім'ям;
• прагнучи бути визнаним самостійним повноцінним народом;
• сподіваючись на розуміння, добру волю, співпрацю народів, урядів та інших органів влади;
• виражаючи сподівання всього народу

заявляємо про його волю офіційно називатися власним історичним ім'ям «Ерзянський Народ» і підтверджуємо всі його невід’ємні права.

З побажаннями Злагоди, Миру та Прогресу всім народам Конгрес Ерзянського народу

Республіка Мордовія, м. Саранськ

23 березня, 1995 року.

[ред.] Джерела

1. Исследования по материальной культуре мордовского народа. М., 1963; Мокшин Н. Ф. Этническая история мордвы. Саранск, 1977.
2. Конгресс Эрзянского Народа (Эрзянь Раськень Инекужо), Саранск, 23 марта 1995 г.
3. Гаген-Торн Н.И. Женская одежда народов Поволжья: (Материалы к этногенезу).— Чебоксары, 1960. —С. 8.