Панель інструментів
Друга Річ Посполита
.svg){kind=small}
Історичні польські держави  |
Друга Річ Посполита— державне утворення на території Польщі між Першою Світовою війною та Другою Світовою війною. Офіційна назва Польська республіка .
Зміст |
[ред.] Загальні відомості
Кородони Другої Речі Посполитої були визначенні в 1922, у результаті поділів Німецької, Австро-Угорської та Російської імперії, а також воєн з Західно-Українською Народною Республікою та Радянською Росією. Польща межувала з Чехословаччиною, Німеччиною, Латвією, Литвою, Румунією і СРСР. На півночі вона омивалася Балтійським морем.
Площа республіки становила близько 3 886 000 км2. Це була шоста за велеичною країна у тогочасній Європі. Існуючі кордони не задовольняли польський уряд, який прагнув відновлення першої Речі Посполитої Двох Народів, тому держава була агресивно налаштова по відношенню до країн Балтії та західних республік СРСР.
В Польщі проживало 27, 2 мільйонів мешканців згідно перепису 1922. У 1939, перед спалахом Другої світової війни, населення становило 35,1 млн чоловік. Третина з них не була етнічними поляками — 17% українців і білорусів, 10% євреїв, 5% німців, і 1% відсоток литовців, росіян і чехів. Незважаючи на це, республіканський уряд вів курс на створення мононаціональної польської держави, нехтуючи правами національних меншин.
У період між двома світовими війнами Друга Річ Посполита була відносно стабільним економічним регіонм Європи. Її найбільшими соціально-політичними та освітініми центрами були міста Варшава, Краків, Познань, Вільно і Львів.
[ред.] Хронологія
- Незалежність; Варшава стала вільною: 11 листопада, 1918.
- Вибори у Сейм: 26 січня, 1919.
- Версальський договір (Статті 87-93) і Малий Версальський Договір, 28 червня, 1919, проголосив Польщу як суверенну і незалежну державу на міжнародній арені..
- Війна проти України: Українсько-польська війна в Галичині 1918—19.
- Війна проти Радянської Росії: Польсько-радянська війна 1920. Варшавська битва (1920). Ризький мир.
- Війна проти Литви: Польсько-литовська війна.
- Польсько-Чехословацький прикордонний конфлікт.
- Повстання в Великій Польщі і Сілезії. Великопольське повстання (1918–1919), Сілезьке повстання.
- 15 липня, 1920 - Сільськогосподарська реформа.
- 17 березня, 1921 - Конституційний марш.
- 1921 - ал'янс з Францією та Румунією.
- Вибори в Сейм 1922-11-05 та Сенат - 1922-11-12.
- Президент Габриель Нарутович, і його вбивство (16 грудня, 1922).
- 1924 - Уряд Владислава Грабського. Польський Банк. Грошова реформа в Польщі, 1924.
- Президент Станіслав Войцеховський - Грудень 20, 1922.
- Травневий замах - Zamach majowy, 1926, Травень, Юзеф Пілсудський робить державний переворот. Розпочата санація уряду.
- Роман Дмовський, Обоз Великопольський (4 грудня 1926), Народна демократія.
- 1928 - Безпартийний блок співпраці у уряді Пілсудського.
- 16 листопада 1930 - Вибори в парламент.
- 25 червня 1932 - Радянсько-польський акт про ненапад
- 26 січня 1934 - Німецько-польський акт про ненапад
- 23 квітня 1935 - Квітнева Конституція
- 12 травня 1935 - смерть Юзефа Пілсудського
- Гдиня, Центральний Індустріальний Регіон (Польща) (1936), Євген Квитковський
- 2 лютого 1937 - cтворення політичной партії Союзу Національної Єдності
- Жовтень 1938 - анексія Заолжя, Горної Орави, Татранської Яворжини у Чехословаччини
- 2 січня 1939 - смерть Романа Дмовського
- 31 березня 1939 - військові гарантії від Сполученого Королівства і Франції
- 23 серпня 1939 - акт про не напад між Радянським Союзом і Німеччиною: Пакт Молотова-Ріббентропа з таємним протоколом про військовий блок, проти Польщі і інших країн
- 25 серпня 1939 - ал'янс Польщі і Великої Британії
[ред.] Формування
Окупована арміями Німеччини і Австро-Угорщини в літку 1915, частина Польщі, що була колись під владою Росії, була проголошена незалежним королівством, окупаційними силами 5 листопада, 1916, під керівництвом Ради Держави і (від 15 жовтня 1917) Ради Регентства (Rada Regencyjna Królestwa Polskiego), що керували країною під німецькими владою протягом виборів короля.
Незабаром перед кінцем І Світовой Війни, 7 жовтня, 1918, Рада Регентства розпустила Раду Держави і оголосив свій намір відновити Польську незалежність. За виключенням марксистсько-орієнтованної Соціал-демократичної Партії Королівства Польщі і Литви, політичні партії підтримали цей намір. 23 жовтня Рада призначила новий уряд Йозефа Свержинського і розпочала військову присягу Польської Армії. 5 листопада, в Любліні, була створена перша Рада Делегатів. 6 листопада комуністи оголосили створення Республіки Тарнобжег. В той же день, створено Тимчасовий Уряд Народів Республіки Польщі соціалистом Ігнансієм Дажинським.
10 листопада Юзеф Пілсудський повернувся в Варшаву з Магдебургу. На наступний день, завдяки його популярності і підтримки від різних політичних партій, Рада Регентства призначила Пілсудського Командиром Польських Озброєних Сил. 14 листопада Рада розпустила себе і передала всі свої повноваження Пілсудському, як голові держави (Naczelnik Państwa).
Уряди були створені в Галичині (колись підвладна Австрії південна Польща): засновується Національна Рада Тешинського Князівства (створено в листопаді 1918) і Польський Комітет Ліквідації (створено 28 жовтня). Пізніше, розпочинається конфлікт у Львові між силами Військового Комітету України і польськими Львівськими "Орлами".
Після консультації з Пілсудським, уряд Дажинського розпустився і створен новий уряд Єжи Моражевського.
[ред.] Друга Світова Війна
З початком Другої Світової Війни прийшов кінець Другої Польської Республіки. Компанія "Вторгнення в Польщу" розпочалась 1 вересня 1939, через один тиждень після підписання таємного Пакту Молотова-Ріббентропа, і закінчилась 6 жовтня 1939, коли Німеччина і Радянський Союз, окупували Польщу. Польща не підкорялася, але продовжувала бути у вигляді Польського Уряду у Вигнанні та Польської підпільної держави.
[ред.] Економіка
Після відновлення незалежності Польща стикається з великими економічними труднощами. В межах Республіки були залишки трьох різних економічних систем, з трьома різними валютами і з маленьким або відсутніми прямими інфраструктурними зв'язками. Ситуація була настільки поганою, що сусідні індустріальні центри також як і головні міста відчувають недолік прямих зв'язків залізниці, тому що вони були частинами різних держав. Наприклад, на початку 1920-х не був прямого залізничного зв'язку між Варшавою і Краковом, поки не була побудована залізниця у 1934. На довершення цього було масивне руйнування після І Світової Війни, і Польсько-Радянської війни. Була також велика економічна невідповідність між східною (під назвою Польща В) і західною (так звана Польща А), більш розвининою, частинами країни. Часті зміни кордону і тарифні війни (особливо з Нацистською Німеччиною) також мали негативний економічний наслідки для Польщі.
Не дивлячись на ці проблеми, Польща в період між війнами, досягла економічного процвітання на кшталт з Західної Європи. У 1924 міністр економіки Владислав Грабський ввів злотий як єдину валюту для Польщі, яка була однією з найстійкіших валют Центральної Європи. Валюта допомогла Польщі, зупинити гіперінфляцію, єдина країна в Європі, яка змогла обійтися без іноземних позик або допомоги.
Основа польського процвітання базувалась на двох ключових інфраструктурних елементах. Перший був будівництво у Гдині портового міста, яке дозволило Польщі цілком обійти Гданськ (який мав під сильним Нацистським тиском бойкотувати Польський експорт вугілля). Другий був створенням СОР Центрального Індустріального Регіону (Centralny Okręg Przemysłowy). На жаль ці починання були перервані і в значній мірі знищені Німецьким і Радянським вторгненням і початком Другої Світової Війни. [1]
[ред.] Демографія
Польща традиційно була державою багатьох націй, з великими єврейськими і українськими меншинами. Це було особливо вірно після того, як вона здобула знов свою незалежність на прикінці І Світової Війни, в 1918. Перепис цього року показав 30.8% населення були національними меншинами.[2] Національне питання було загострено після польської перемоги в Польсько-Радянській війні, коли Польща отримала великі території. У 1931 перепис показав, що 66% з населення є поляки, 15% — українці, 9% євреї, 5% білоруси, і 2,5% німці.[3]
Польща була також державою багатьох релігій. У 1921 16,057,229 поляків (приблизно. 62.5%) були римськими католиками, 3,031,057 громадян Польщі (приблизно. 11.8%) були католиками східного обряду (здебільшого українські греко-католики і вірменські греко-католики), 2,815,817 (приблизно. 10.95%) були Російські православні, 2,771,949 (приблизно. 10.8%) були іудеї, і 940,232 (приблизно. 3.7%) були протестантами (здебільшого лютеранами).[3] [4]
[ред.] Посилання
- ↑ , Atlas Historii Polski, Demart Sp, 2004, ISBN 83-89239-89-2
- ↑ Joseph Marcus, Social and Political History of the Jews in Poland, 1919-1939, Mouton Publishing, 1983, ISBN 90-279-3239-5, Google Books, p. 17
- ↑ а б , Powszechny Spis Ludnosci r. 1921
- ↑ Norman Davies, God's Playground, Columbia University Press, 2005, ISBN 0-231-12819-3, Google Print, p.299
Білостоцьке • Келецьке • Краківське • Люблінське • Львівське • Лодзьке • Новогродське • Поліське • Поморське • Познаньське • Станіславське • Автономне сілезьке • Тарнопольське • Варшавське • Віленське • Волинське • Варшава
