Пошук

Доне́цьк (До 1924 року — Юзівка, у 1924-1961 рр. — Сталіне/Сталіно) — адміністративний центр Донецької області. Населення близько 1 000 000.

Свою назву отримав від річки Сіверський Донець, що тече через північ Донецької області

Донецьк є великим промисловим та фінансовим осередком на сході України, «шахтарською» столицею.

Донецьк сьогодні — це розвинутий мегаполіс, у якому сконцентровані високий промисловий і науковий потенціал, робітники й фахівці високої кваліфікації, де є розвинена інфраструктура й виробнича база. Економіку міста становлять 200 промислових підприємств із обсягом виробництва більш ніж 5 млрд. грн. і понад 20000 підприємств малого й середнього бізнесу, на яких зайнято близько 180 тисяч донеччан.

[ред.] Загальні відомості про місто

Довжина з півночі на південь — 28 км;
Довжина зі сходу на захід — 55 км;
Кількість районів — 9;
Кількість площ — 21;
Кількість вулиць, бульварів, проспектів — 2200;
Загальна довжина вулиць — 2500 км;
Водосховища — Кальміуське водосховище (60 га), Донецьке море (206 га);
Ріки — 5:,
1. Кальміус;
2. Асмолівка (13 км);
3. Черепашкина (23 км);
4. Скоморошка;
5. Бахмутка.
Кількість териконів — 125.

Герб Ворошилівського району

Бульвар Пушкіна

[ред.] Населені пункти

[ред.] Історія

Докладніше у статті: Історія Донецька

Заселення земель в районі Донецька було розпочато запорозькими козаками в XVII ст. В 1869 р. валлійцем Джоном Юзом починається будівництво металургійного заводу з робочим селищем Юзівка. Дату заснуваня селища прийнято вважати часом заснування міста Донецьк. В 1917 р. селище Юзівка отримало статус міста. В 1932 році місто стало адміністративним центром Донецької області. В 1970 р. ЮНЕСКО визнало Донецьк найкращим промисловим містом світу. У квітні 1978 р. населення Донецька становило понад мільйон жителів, проте до 2008 р., внаслідок демографічної кризи, дещо зменшилось.

[ред.] Географія

Географічні координати Донецька: 48°00' пн.ш. 37°48' сх.д. ^[1]. Часовий пояс — UTC+2, з переходом на літній час UTC+3. Загальна площа Донецька — 385 км². Місто з півночі на південь простягається на 28 км. Зі сходу на захід — 55 км. Разом з найближчими містами Донецьк входить у склад Донецької агломерації. Місто знаходиться в центральній частині Донбасу на південь від Донецького кряжу. Донецьк знаходиться в степовій зоні, у верхів’ях річки Кальміус та оточений невеликими лісами, пагорбами, ріками та озерами. За 95 км на південь від Донецька знаходиться Азовське море. В Донецьку знаходиться 2 водосховища — Нижньокальміуське водосховище (62+38 га, на річці Кальміус) та Донецьке море (138 га). Через місто тече 4 річки: Кальміус, Асмоловка (13 км), Черепашкіна (23 км), Скоморошка.

[ред.] Клімат

Клімат в Донецьку — помірно-континентальний. Ізотерма січня −5 °C та червня +18 °C. Взимку переважно північно-східні та східні вітри, влітку — північно-західні та західні вітри. Швидкість вітру сягає 20-30 м/сек. Опадів випадає до 556 мм на рік.

Тепла погода встановлюється з кінця квітня, тримається близько 160—170 днів. Літо в Донецьку характеризується високою температурою повітря, засухою та різкими вітрами.

Перші холоди трапляються в жовтні, листопад з заморозками та снігом. Взимку панує Азійський антициклон. Клімат нестабільний, оскільки рівнинна місцевість дозволяє вільно рухатись атлантичним, арктичним та континентальним повітряним масам, морози часто змінюються потеплінням. Середня температура повітря взимку: мінус 10-15 °С.^[2]

Місяць	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Ноябрь	Грудень	Рік
Максимум °C	−2	−1	3	13	20	23	25	24	19	11	3	0	11
Мінімум °C	−7	−7	−2	5	10	13	15	14	10	3	−1	5	4
Джерело: Weatherbase^[3]

[ред.] Територіально-адміністративний устрій

Мапа районів Донецька

Територія міста Донецьк поділена на 9 адміністративних одиниць — районів:

Будьонівський район
- заснований у 1980 р.
- площа — 25 км. кв.
- жителів — 100,3 тис.
- мікрорайони, селища — Євдокіївка, Заперевальний, Мушкетово, Цвєточний,
- до складу району входять: селище міського типу Ларине, село Павлоградське.
- транспорт — залізнична станція Мушкетово, автостанція «Будьоннівська»

Обласна держ. адміністрація на бульварі Шевченка

Скульптура групи „Бітлз” у студентському містечку

Дитяче містечко в центрі Донецька

Парк кованих фігур у центрі Донецька. Метелик.

Ворошиловський район
- заснований у 1937 р.
- площа — 10 км. кв.
- жителів — 97,3 тис.
- на території району розташовані Донецький національний університет, Донецький національний технічний університет
- розташований у центральній частині міста
- транспорт — Південний автовокзал, автостанції «Критий ринок», «Центр»
Калінінський район
- заснований у 1937 p.
- площа — 19 км. кв.
- жителів — 109,7 тис.
- на території району розташований Донецький національний медичний університет
- мікрорайони, селища — Калинівка, Семенівка, Шанхай
Київський район
- заснований у 1967 p.
- площа — 33 км. кв.
- жителів — 143,7 тис.
- мікрорайони, селища — Вєтка, Гладківка, Привокзальний, Путилівка
- транспорт — Донецький залізничний вокзал, Путилівський автовокзал
Кіровський район
- заснований у 1937 p.
- площа — 68 км. кв.
- жителів — 171,7 тис.
- на території району розташований Донецький коксохімічний завод
- мікрорайони, селища — Абакумова, Бірюзовий, Рутченкове, Перемога, Текстильщик, Мирний, Широкий
- транспорт — залізнична станція Рутченкове, автостанція «Абакумова»
Куйбишевський район
- заснований у 1937 p.
- площа — 51 км. кв.
- жителів — 113,6 тис.
- мікрорайони, селища — Азотний, Октябрський, Смолянка,
Ленінський район
- заснований у 1937 p.
- площа — 37 км. кв.
- жителів — 107,8 тис.
- мікрорайони, селища — Олександрівка, Голубий, Красний Пахар, Зоряний, Південні схили
Петровський район
- заснований у 1937 p.
- площа — 57 км. кв.
- жителів — 88,6 тис.
- мікрорайони, селища — ім. Мічуріна, Мандрикіне, Петрівка, Тихий, Трудовський
- транспорт — залізнична станція Мандрикіне, автостанция «Трудовська»
Пролетарський район
- заснований у 1937 p.
- площа — 58 км. кв.
- жителів — 102,8 тис.
- мікрорайони, селища — Східний, Об'єднаний, Чулківка, Чумакове

[ред.] Вулиці, бульвари, площі

Докладніше у статті: Вулиці Донецка

Головна вулиця — Артема. Найдовша — Петровського. Кількість площ — 21. Головна площа — Леніна

[ред.] Міська символіка

Міська символіка була затверджена 27 вересня 2004 року рішенням № 13/5 Донецької міської ради. У рішенні затверджувались герб Донецька та прапор Донецька.

Герб Донецька представляє собою п'ятикутний щит, розділений навпіл горизонтальною смугою. Верхня частина щита - лазурова, нижня - чорна. На щиті зображена золота правиця, яка тримає золотий гірничий молоток. У верхньому правому куті розташована п'ятикутна зірка. Великий герб з двох боків підтримується фігурами з композиції монументу «Визволителям Донбасу»: ліворуч — шахтар на фоні золотої лаврової гілки; праворуч — воїн на фоні дубової гілки. Обидві фігури сріблястого кольору. Композиція обвита чорно-блакитною стрічкою. Зверху знаходиться золота корона з п'ятьма вежами, на якій зображені цифри «1869» — рік заснування міста. Знизу щит обрамований двома покладеними навхрест золотими гілками троянди. Троянди обгорнуті червоною стрічкою, на якій золотими літерами написано «Донецьк».

Прапор Донецька^[4]: прямокутне полотнище з розмірами: 1,2 ширини до 1,5 довжини. Прапор горизонтально розділений на дві рівні частини. Верхнє поле — лазурове, нижнє — чорне. В центрі полотна нанесене золоте зображення гербу Донецька, що займає не менше 0,32 частини площі прапору. Лазурове поле герба розташовано на лазуровій половині прапору, а чорне — на чорній. Зображення герба створюється за допомогою вишивки або аплікації. Полотнище прапору кріпиться на древко та увінчується наконечником.

Крім офіційного прапору Донецька, зустрічається і такий варіант: на білому полотнищі розміщується повноколірний герб Донецька.

[ред.] Населення

Донецьк входить в п'ятірку найбільших міст України. В 1979—2006 роках чисельність населення Донецька становила більш 1 мільйона мешканців, що робить місто мегаполісом.

Динаміка чисельності населення:

1870 — 164
1884 — 5 494
1897 — 28 100^[5]
1910 — 48 000
1914 — 70 000
1926 — 106 000^[6]
1937 — 246 000
1939 — 466 300^[7]
1941 — 507 000
1943 — 175 000
1959 — 699 200^[8]
1970 — 879 000^[9]
1975 — 966 800^[10]
1979 — 1 020 800^[11]
1984 — 1 064 000^[12]
1987 — 1 090 000^[13]
1989 — 1 109 100^[14]
1992 — 1 121 400^[15]
1994 — 1 113 500^[16]
1998 — 1 065 400^[17]
2000 — 1 049 000^[18]
2001 — 1 016 200^[19]
2006 — 993 500^[20]

Національний склад населення Донецька^[21]:

N	Національність	Кількість	(%)
1	Росіяни	493392	48,15
2	Українці	478041	46,65
3	Білоруси	11769	1,15
4	Греки	10180	0,99
5	Євреї	5087	0,50
6	Татари	4987	0,49
7	Вірмени	4050	0,40
8	Азербайджанці	2098	0,20
9	Грузини	2073	0,20
	Інші	13001	1,27
	Загалом	1024678	100,00

[ред.] Освіта

У системі загальної середньої освіти переважна більшість учнів навчаються російською мовою, українською ведеться навчання лише в 34 школах міста, де вчаться 21% школярів. Для порівняння українці в місті складають 47%. У травні 2008 року повстала суперечка довкола поступового збільшення україномовних класів. 20 травня Донецька міськрада прийняла рішення обмежити навчання українською мовою у освітянських закладах. Відтак було заборонено збільшувати кількість україномовних шкіл і класів та дитсадків і дитячих груп. За таке рішення проголосували 55 з 58 депутатів. Донецький мер Олександр Лук'янченко призупинив дію цього рішення сесії міськради.^[22]

Виші міста:

[ред.] Наука

Докладніше у статті: Наука в Донецьку

В Донецьку знаходиться Донецький науковий центр НАН України, що складається з 6 інститутів, а також інші науково-дослідні та проектні інститути.

[ред.] Промисловість

Докладніше у статті: Промисловість Донецька

Промисловий потенціал Донецька займає 2-е місце в області за обсягом промислового виробництва (після Маріуполя) і 1-е місце за темпами росту. На території міста знаходиться одна з найбільших за обсягами інвестицій вільних економічних зон («ВЕЗ») «Донецьк».

Характерною рисою господарчого комплексу Донецька є багатогалузева спеціалізація промисловості, поєднана з розвинутим транспортним та фінансовим господарством міста. В промисловості представлені майже всі галузі господарства, проте, переважає металургічна, вугільна, химічна (в тому числі коксохімічна) промисловість та важкке машинобудування.

див. також:

Донецький металургійний завод

[ред.] Транспорт

[ред.] Міський транспорт

В Донецьку широко розвинена мережа міського автомобільного транспорту та електротранспорту. Для забезпечення належного перевезення пасажирів в місті функціонує 4 автобусних парки, в яких знаходиться більше ніж 600 автобусів; 2 тролейбусних і 2 трамвайних депо з парком рухомого складу більше ніж 480 одиниць. Загальна протяжність по місту автомобільних шляхів - 180 км; тролейбусних колій - 188 км; трамвайних колій - 130 км. Також будується метрополітен. В місті знаходиться залізнодорожний вокзал та аеропорт міжнародного сполучення.

Донецька залізниця є складовою частиною залізничного транспорту України та пролягає по території Донецької і Луганський, частково Дніпропетровської, Запорізької і Харківської областей України. До складу магістралі входять п'ять Дирекцій по залізничних перевезення.Експлуатаційна довжина залізниці – 2927,6 км. В рік по ній перевозиться більше 75 млн. пасажирів. Вантажні перевезення складають біля 18 % всіх перезень по Україні( 33, 4 млрд. тонно-км).

[ред.] Спорт

Докладніше у статті: Спорт в Донецьку

Донецьк є потужним спортивним центром. Свого часу тут проходили чемпіонати СРСР з тенісу, легкої атлетики, боксу. Також в Донецьку проводилися міжнародні змагання: матчеві зустрічі Кубку Девіса, Ліги Чемпионів УЄФА.

В місті існує три професійні футбольні команди, з яких дві грають в Вищій лізі й одна в Другій Лізі: ФК Шахтар, Металург (Донецьк), Олімпік (Донецьк).

[ред.] Культура та мистецтво

Монумент Анатолія Солов'яненка в Донецьку, біля Донецький академічного державного театру опери та балету ім. А. Солов'яненка

На сьогодні в Донецьку нараховується 254 пам'ятки культурної спадщини. В місті розташовано 11 кінотеатрів, 53 Палаци культури та клубів, 140 музеїв та музейних кімнат, 368 бібліотек з фондом більше 15 522 662 книжок, 16 початкових спеціалізованих учбових закладів мистецтв, Український культурологічний центр

Донецька обласна філармонія імені С. С. Прокоф'єва
Донецький державний цирк «Космос»
Донецький планетарій
Театр кіно ім. Т. Г. Шевченка
Клуб любителів фантастики «Странник»
Фестивалі:
- Фестиваль «32 травня»
- Фестиваль «Бельканто»
- Фестиваль «Золотий Скіф»
- Фестиваль «Пані Україна»
- Фестиваль «Підводні фантазії»
- Фестиваль «Прокоф'євська весна»
- Фестиваль «ДоДж»

[ред.] Бібліотеки

Донецька бібілотека Державної консерваторії імені С.С. Прокоф'єва
Донецька грецька бібілотека
Донецька обласна бібілотека для юнацтва
Донецька обласна дитяча бібілотека імені С.М. Кірова
Донецька обласна єврейська бібілотека
Донецька обласна універсальна наукова бібілотека імені Крупської
Донецька обласна науково-медична бібілотека

[ред.] Музеї та експозиції

Докладніше у статті: музеї Донецька

В Донецьку перебуває 140 музеїв і музейних кімнат ^[23]. Серед них два великих державних обласних музеї: Донецький обласний художній музей і Донецький обласний краєзнавчий музей. Крім державних музеїв, є музеї створені підприємствами й організаціями міста. Серед них: Музей історії й розвитку Донецької залізниці, створений донецькою залізницею; музей зв'язку, створений центром технічної експлуатації місцевого телефонного зв'язку ВАТ «Укртелеком»; Музей єврейської спадщини Донбасу, створений донецьким єврейським общинним центром; Музей історії ДМЗ, створений донецьким металургійним заводом та інші. Силами ентузіастів створюються народні музеї. Серед них «Донбас нескорений». У школах створюються музейні кімнати.

[ред.] Театри

Докладніше у статті: Театральне мистецтво в Донецьку

[ред.] Релігія

Свято-Преображенський кафедральний собор

Докладніше у статті: Релігія в Донецьку

У місті представлені православні й греко-католицькі церкви, протестантські молитовні доми й католицькі костьоли, мусульманські мечеті й іудаїстські синагоги. Найбільше широко представлені культові спорудження православної церкви (переважно Московського) патріархату.