Пошук

Місто Вінниця та його околиці розташовані в межах Волинсько-Подільського кристалічного масиву, прикритого четвертинними відкладеннями пісків, глин, вапняків та мергелів. Перемішуючись із залишками рослинного світу, вони утворили родючі чорноземні ґрунти. Фундамент цього масиву складається з найдавніших порід: гранітів, гнейсів, сієнітів, які в ряді місць виходять на поверхню та являють собою цінний будівельний матеріал.

[ред.] Клімат

Лежить місто на 49° пн.ш., тобто в середніх широтах, що визначає помірність її клімату. Для міста властиве тривале неспекотне, досить вологе літо та порівняно коротка несувора зима. Середня температура січня -5,8°С, липня +22,3°С. Річна кількість опадів 638 мм.

З несприятливих кліматичних явищ на території міста спостерігаються хуртовини (від 6 до 20 днів на рік), тумани в холодний період року (37-60 днів), грози з градом (3-5 днів). Тривалість світового дня коливається від 8 до 16,5 годин.

[ред.] Історія

Докладніше у статті: Історія Вінниці

[ред.] Старовинна Вінниця

Заселені ці території були ще в давні часи. Із середини X століття тут поселились племена уличів і тиверців, що входили до складу Київської Русі. Згодом цей край відійшов до Галицько-Волинського князівства. Більше ста років тут панувала Золота Орда.

Після перемоги у 1362 році війська литовського князя Ольгерда над військом татар, Поділля потрапило під владу литовського князівства. Племінники князя Ольгерда — Федір і Костянтин Коріятовичі, почали будувати на цих землях міста-фортеці. Серед них була і Вінниця. Про це вперше згадується в документах 1363 року. Започаткування літопису Вінниці з 1363 року пов'язане з намаганням Великого Литовського князівства утвердити своє володарювання на Поділлі.

Вінниця. Мал. Наполеона Орди, 1872

У 1565 році місто стає повітовим центром Брацлавського воєводства. Перший замок було споруджено на високому місці лівого берега. У 1558 році з метою підсилення захисту від ворогів була збудована нова фортеця на острові Кемпа.

В 1640 році Вінниця отримала Магдебурзьке право

7 липня 1648 року до Вінниці вступають частини військ Богдана Хмельницького на чолі з полковником Максимом Кривоносом і вона стає сотенним містом Кальницького полку

Вінниця. Домініканський костел (нині — Свято-Преображенський собор). 18 ст.

Героїчну сторінку в історію боротьби українського народу за незалежність вписали вінничани у березні 1651 року, коли у ході оборони міста 3-тисячним козацьким полком під проводом полковника Івана Богуна було вщент розгромлено 20-тисячне польське військо. У 1643 і 1653 рр. Вінницю відвідав Богдан Хмельницький, котрий після цієї перемоги сказав: «Тебе славний полковнику, не забуде народ ніколи». Протягом 1653—1667 рр. Вінниця була полковим містом гетьманської держави.

По другому розділу Польщі (1793 рік) Поділля і Брацлавщина відійшли до Російської імперії і утворили Подільську губернію. До західної частини губернії увійшло Подільське воєводство, в східну — Брацлавське. Вінниця стала губернським містом, але пізніше переведена в штат повітового міста (адміністративним центром губернії став Кам'янець-Подільський). У 1798 році в місті упроваджено «Городове положення».

Ієрусалимка — квартал єврейської бідноти у Вінниці почала формуватися в кінці 18 століття.

[ред.] Вінниця на рубежі ХІХ-ХХ століть

Готель Савой побудований на початку 20 ст.

Докладніше про цей час — стаття Вінниця на рубежі ХІХ—ХХ століть

Потужніше економічне зростання Вінниці зумовило спорудження 1871 року Києво — Балтської залізниці та відкриття залізничного сполучення Козятин-Здолбунів. За останні 40 років XIX століття Вінниця економічно зросла майже в три з половиною рази. З 1914 року місто стає адміністративним центром Подільської губернії.

Бурхливі події відбувались у Вінниці протягом 1917—1920 років. Владу утримували революційні комітети робітничих та солдатських депутатів, ставленики австро-угорських військ, денікінської армії. Між тим у готелі «Савой» тимчасово перебував Уряд Української Народної Республіки.

[ред.] Радянські часи

У 1923 році місто стає центром округу, а від 1931 року і до теперішнього часу — адміністративним центром утвореної Вінницької області.

Непоправних втрат зазнало місто в роки репресій комуністичного режиму. У передвоєнний період 1937-1941 року органами НКВД у Вінниці здійснювалися масові розстріли мирного населення. За результатами сучасних досліджень, вважається, що загальна кількість репресованих за цей період в Вінниці і області сягає близько 20 000 чоловік.

Спустошливої йому завдали й німецькі окупанти, які встановили у Вінниці особливий режим у зв'язку з розміщенням неподалік ставки «Вервольф». Під час війни 1941—1945 рр. кількість жителів із 100 тисяч скоротилась до 27 тис., із 50 промислових підприємств вціліло лише 10, повністю було зруйновано 1880 житлових будинків. Героїчними зусиллями вінничан та посланців інших регіонів країни наприкінці 1948 року майже цілком було відбудовано промисловість міста., а в дальші роки в обласному центрі потужно розвивались електронна, радіотехнічна та металообробна та інші галузі.

[ред.] Відомі люди Вінниці

З Вінницею пов'язані:

Альтман Натан Ісаєвич - російський художник-кубіст;
Богун Іван - козацький полководець;
Чайковський Петро Ілліч – композитор зі світовим визнанням;
Пирогов Микола Іванович - засновник анестезії та сучасної військово-польової медицини;
Коцюбинський Михайло Михайлович – відомий український письменник;
Стельмах Михайло Панасович - український радянський письменник;
Береговий Георгій Тимофійович — фронтовий льотчик і космонавт, двічі Герой Радянського Союзу, почесний громадянин Вінниці.

[ред.] Міські голови Вінниці

Докладніше у статті: Міські голови Вінниці

[ред.] Сучасна Вінниця

[ред.] Адміністративний поділ

В адміністративному відношенні Вінниця поділена на 3 райони

[ред.] Економіка

В економіці міста Вінниці, в останні роки, продовжуються процеси реформування власності. Функціонують 76 великих та середніх промислових підприємств, які виготовляють широкий спектр промислової продукції. Матеріальну сферу економіки міста представляють промисловість, будівництво, транспорт, зв'язок, а нематеріальну — заклади освіти, охорони здоров'я, культури, тощо. Динамічним розвитком характеризується сфера малого бізнесу. У місті працює 27 тис. приватних підприємців та близько 4 тис. малих підприємств. Майже 2,8 тисяч підприємств здійснюють свою діяльність в сфері торгівлі та побутового обслуговування населення міста. Кількість суб'єктів господарської діяльності у розрахунку на 1000 жителів у динаміці збільшується. Чисельність юридичних осіб у 2005 році склала 30,04 одиниць, а чисельність приватних підприємців — фізичних осіб — 53,55 чол. у розрахунку на 1000 жителів.

Кількість економічно активного населення досягає 106 тисяч осіб.

Станом на 01.11.2006 року в ДПІ у м. Вінниці зареєстровано 8885 платників податків — юридичних осіб. Фактично сплачують податки 6505 платників, або 73,2 % від зареєстрованих. Фізичних осіб — платників податків на зареєстровано 23452 особи, в тому числі сплачують податки 19396 осіб, що складає 82,7 %. За п'ять років сукупність об'єктів ЄДРПОУ зросла майже у двічі.

Обсяг інвестицій в основний капітал у 2006 році склав 928 млн. грн. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку міста з початку процесу інвестування складає понад 60 млн. дол. США. На Вінницю припадає близько чверті від всіх прямих вкладень в економіку регіону.

Міський бюджет у 2007 складався з доходів 513 млн. гривень і видатків в розмірі 505 млн. гривень.

[ред.] Транспорт

Вінницький трамвай

Залізничний вокзал
Автомобільні шляхи, в тому числі в самій Вінниці 365,5 км доріг, з яких 176,5 км - з асфальтобетонним покриттям, інші - із щебеневим
Аеропорт "Гавришівка", регулярні рейси не виконуються з 1993 року

Міський транспорт включає,

Трамвай,
Тролейбуси,
Автобуси,
Маршрутні таксі,
Транспортні та екскурсійні тури катерами річкою Півенний Буг.

[ред.] Штаб Військово-Повітряних Сил

Військово-Повітряні Сили України створені 17 березня 1992 року згідно з директивою Начальника Головного штабу Збройних Сил України. На базі штабу 24 Повітряної армії у Вінниці було сформовано Командування ВПС. На той час на території України знаходилося 4 Повітряні армії, 10 авіаційних дивізій, 49 авіаполків, 11 окремих ескадрилій, навчальні та спеціальні установи і заклади; всього біля 600 військових частин, 2800 літальних апаратів, понад 120 тис. військовослужбовців.

Нині ВПС України складаються з 5 родів авіації. До її складу входять авіаційні корпуси, окрема дивізія військово-транспортної авіації та центри підготовки й навчання особового складу.

2004 року Військово-Повітряні Сили і Війська Протиповітряної оборони Збройних Сил України були об'єднані в Повітряні Сили Збройних Сил України. У Вінниці на території колишнього Головного командування Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України, де нині розташовується Командування Повітряних Сил, урочисто було відкрито Пам’ятний знак на честь створення нового виду Збройних Сил України – Повітряних Сил. Цей день прийнято вважати Днем створення Повітряних Сил.

[ред.] Соціальна сфера

[ред.] Освіта

45 дитячих садочки дошкільної освіти
37 державних та 6 приватних загальноосвітніх шкіл
міжшкільний навчально-виробничий центр для профільності та допрофесійної підготовки
дитяча музична школа
позашкільні заклади:
- Палац дітей та юнацтва,
- Центр художньо-хореографічної освіти “Барвінок”,
- приватний заклад “Перспектива”
навчально-реабілітаційний Центр для дітей з вадами розумового розвитку

Вищі навчальні заклади:

Майже шеститисячний арсенал педагогічних кадрів, які працюють у 94 закладах, навчаючи і виховуючи понад 49 тисяч дітей.

[ред.] Охорона здоров'я

Обласна лікарня імені М.І.Пирогова, 3 міські клінічні лікарні, 1 міська лікарня «Центр матері та дитини», 2 клінічних пологових будинки, 2 дорослі та 3 дитячі поліклініки, станція швидкої медичної допомоги, 3 стоматологічні поліклініки (з них 1 дитяча), міське комунальне підприємство «Вінницька міська аптека», централізовані майстерні санітарного транспорту. Це понад 5100 працівників, з яких лише лікарі становлять 1400 осіб.

[ред.] Культура

[ред.] Театри

Театр імені Миколи Садовського

Вінницький міський театр було збудовано 1910 року. З 1933 в місті працює постійна трупа, яка не переривала вистави навіть під час війни. Від 1986 року театр очолює Народний артист України В. Є. Селезньов. 28 жовтня 2004 музично-драматичний театр ім.М.Садовського отримав статус державного академічного театру.

Вінницький обласний театр ляльок "Золотий ключик" - один з найстаріших на Україні. Він був заснований в жовтні 1938 р. Майже 40 років театр очолював всесвітньо відомий лялькар, заслужений діяч мистецтв України Володимир Шестак. Вінницький театр ляльок - лауреат багатьох міжнародних, союзних та українських конкурсів. В 1999 році "Золотий ключик" започаткував Міжнародний фестиваль театрів ляльок "Подільська лялька".

[ред.] Історико-культурні місця і пам'ятники

Вінницький обласний краєзнавчий музей
музей-садиба М.І.Пирогова;
літературно-меморіальний музей М.М.Коцюбинського;
Меморіальний комплекс Слави (1958р.);
пам’ятник М.І.Пирогову (1971р.);

[ред.] Історична архітектура

Домініканський монастир, 1624. Дерев’яний, входив до складу оборонного комплексу Мури (комплекс укріплень XVII ст.). В 1760 році перебудований в цегляний костел. Монастир закрито в 1831 році. Збереглися: костел, печери і оборонна вежа. До 1991 року використовувався як зал органної музики. Нині - Свято-Преображенський собор на центральній вулиці міста.
Костел, 1760. Цегляний, прямокутний. Фасад в стилі барокко. Збереглися фрагменти настінного живопису XVIII ст.
Єзуїтський монастир, 1610-1617. Входив до складу оборонного комплексу Мури. На його території: костел, колегіум, келії. Нині - краєзнавчий музей і обласний архів.
Миколаївська церква, 1746. Дзвіниця, XIX ст. Дерев’яна, трьохглава. Під час реставрації 1970 року відновлені форма та основні конструкції, аркада-галерея. Споруда - один з кращих зразків народної архітектури. Поряд - відреставрована дзвіниця. Тепер - філіал краєзнавчого музею.
Садиба в П'ятничанах, XVIII ст. До комплексу входять споруди XVIII ст.: палац, флігель, павільйон. Розміщені в парку серед численних порід хвойних та листяних дерев.

[ред.] Центральний міський парк

Центральний вхід у парк

Вінницький міський парк ім.М.Горького є пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (площа 40 га). Важко уявити сьогодні місто без парку. Парк завжди чудовий в літньому, молодому вбранні зеленого листя і залитий золотим промінням весняного сонця, в сяйві іскристих наметів снігу, і в жовтогарячих кольорах красуні-осені. В Україні існують чимало куточків відпочинку, парків та міських садів, але одним з найкращих серед них є Вінницький. Це обличчя і посмішка міста, це організатор дозвілля, вихователь і виконавець багатьох інших функцій культурно-масових заходів міста. В період Великої Вітчизняної війни фашисти окупували Вінницю і майже все знищили, що побудували вінничани в рідному парку. 24 січня І945 року після звільнення міста від німецьке-фашистських загарбників парк оновлює свою роботу. Активна культурно-просвітницька робота парку, турбота про організацію відпочинку вінничан призвели до того, що в 1969 році наказом Міністерства культури УРСР парк став методичним центром 4 областей і отримав назву "Центральний". За змістовну культурно-масову, фізкультурно-оздоровчу роботу, рівень благоустрою парк неодноразово нагороджувався пам'ятними знаменами, вимпелами, дипломами, медалями і грамотами.

В 1986-89 р.р. парку присуджується Перехідний червоний прапор Міністерства культури СРСР, який довічно переданий парку. В 1986 році колектив парку нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради України до 50-річчя від дня заснування парку. Відмінно працює в парку Планетарій. Бажання спостерігати зоряне небо за будь-якої погоди приваблює багатьох вінничан та гостей міста. Протягом 40 років ансамбль "Мелодія" своїми виступами прикрашає всі загальноміські свята та урочистості. Гарною традицією стало святкування в парку народних гулянь та свят. Такі наприклад як: Весна Визволення, День Перемоги, День Конституції та ін. На території парку працює 40 об'єктів дозвілля: 21 атракціон та 19 ігрових автоматів.

Вінничанам багатьох поколінь пощастило, що мають в центрі міста неповторний зелений оазис, прекрасне місце відпочинку і розваг.

[ред.] ЗМІ

Телерадіокомпанії

Вінницька обласна державна телерадіокомпанія (власний шостий метровий канал «ВДТ-6», обласне ефірно-проводове радіо і радіо «Хвиля», що працює в середньохвильовому діапазоні (873 кГц).).
ВІТА
Вінниччина

Друковані видання

Газета «Вінниччина» заснована в 1917 році Вінницькою обласною радою, виходить 3 рази на тиждень накладом 30 тис. примірників і також поширюється на території Вінницької області.
Місто
33 канал
RIA
20 хвилин

[ред.] Міста-побратими

[ред.] Спорт

Нива-Світанок (футбольний клуб)
Дві провідні українські команди з хокею на траві — "Колос" і "Олімпік"

[ред.] Виноски

↑ world-gazetteer.com

[ред.] Зовнішні посилання

ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті. Див.

Вінниця

п • о • р

Міста Вінницької області

Бар • Бершадь • Вінниця • Гайсин • Гнівань • Жмеринка • Іллінці • Калинівка • Козятин • Ладижин • Липовець • Могилів-Подільський • Немирів • Погребище • Тульчин • Хмільник • Шаргород • Ямпіль

п • о • р Вінницька область
Райони:	Барський • Бершадський • Вінницький • Гайсинський • Жмеринський • Іллінецький • Калинівський • Козятинський • Крижопільський • Липовецький • Літинський • Могилів-Подільський • Мурованокуриловецький • Немирівський • Оратівський • Піщанський • Погребищенський • Теплицький • Тиврівський • Томашпільський • Тростянецький • Тульчинський • Хмільницький • Чернівецький • Чечельницький • Шаргородський • Ямпільський
Міста обласного значення:	Вінниця • Жмеринка • Козятин • Ладижин • Могилів-Подільський • Хмільник