Вікіпедія:Авторитетні джерела

Ця сторінка є офіційним правилом української Вікіпедії. Вона загальноприйнята серед дописувачів і вважається стандартом, якого мають дотримуватись всі користувачі. Ви можете оновлювати цю сторінку при потребі, однак переконайтесь, що Ваші зміни не суперечать вже узгодженим політикам Вікіпедії. Якщо Ви не впевнені, обговоріть питання на сторінці обговорення.

Скорочення: ВП:АД

Статті у Вікіпедії повинні ґрунтуватися на опублікованих авторитетних джерелах. На цій сторінці наведений посібник з оцінки вірогідності джерела, що має метою уникнути помилок, на які вказується в правилах Вікіпедія:Про оригінальні дослідження і проекті правил Вікіпедія:Верифіковуваність.

Якщо Ви хочете внести у Вікіпедію яку-небудь корисну інформацію, Ви можете це зробити, однак Ви повинні знати, що інформація без посилання на авторитетне джерело може бути надалі вилучена зі статті. Відповідальність за пошук і додавання посилань лежить на тому, хто додає матеріал у статтю, при цьому джерело варто приводити завжди, якщо це є можливим й доцільним.

На даній сторінці представлена свого роду ідеальна модель, і багато статей Вікіпедії поки їй не відповідають, якщо хтось із редакторів не витратив свій час на пошук необхідної інформації й проставляння посилань по тексту статті. Це, однак, не заважає читачам брати корисну інформацію зі статті, розуміючи, що вона не обов'язково є достовірною. Слід зазначити, однак, що невірні дані або дані, які неможливо перевірити теж можуть стати частиною статті, наприклад, після слів «Широко поширена ілюзія про те, що…», або «Відповідно до легенд, …», «На думку О. С. Пушкіна, …» — однак включати такого роду думки треба за умови дійсно широкої популярності або справжньої цінності для опису теми статті.

[ред.] Деякі визначення

У рамках Вікіпедії опублікованим джерелом уважається матеріал, доступний для загалу. Наприклад, телепередача сама по собі не є опублікованим джерелом, тому що одержання доступу до цього матеріалу вкрай ускладнено. Однак запис цієї телепередачі, розміщений в Інтернеті або виданий у вигляді фільму, є опублікованим джерелом, тому що бажаючі в змозі впевнитися в наявності тих або інших фактів. Також ще раз слід зазначити, що це стосується в першу чергу надійних джерел. Так, стенограму радіопередачі, розміщену на або персональному сайті, не слід використовувати як джерело.

• Факт — це те, що існує або існувало в реальності. У рамках енциклопедії фактом вважається твердження, із приводу якого існує консенсус учених й експертів у цій області
  Довіряйте фактам, у тому числі фактам про думки, але не самим думкам. Для нас є фактом, що Земля обертається навколо Сонця. Те, що Сонце обертається навколо Землі, — не факт. Те, що, на думку Птолемея, Сонце обертається навколо Землі — знову факт. Не треба в обов'язковому порядку запитувати посилання на загальновідомі твердження, із приводу яких серйозні сумніви неможливі (наприклад, що Земля — планета Сонячної системи).

• Думка — це точка зору, якої хто-небудь дотримується, зміст якої може бути, а може й не бути що перевіряють. Однак те, що якась людина або група осіб дотримується цієї думки, є фактом, що може бути опублікований у Вікіпедії (за умови перевіреності цього факту, тобто, якщо надано достовірне джерело, з якого треба, що людина або група дійсно дотримуються подібної думки). Тобто, не факт, що Бог існує, однак безсумнівний факт, що так думає безліч релігій.

• Первинне джерело — це документ або людина, що надають прямі докази фактам, іншими словами, джерело, гранично близьке до описуваної ситуації. Найчастіше під цим мається на увазі текст, отриманий від учасника якої-небудь події або його безпосереднього спостерігача. Це може бути офіційна заява, репортаж журналіста з місця подій, автобіографічний добуток. Статистика, зібрана авторитетним агентством, також може служити як первинне джерело. Як правило, у статтях Вікіпедії варто опиратися не на первинні джерела, а використовувати вторинні, у яких коректно використаний первинний матеріал. Для коректного використання багатьох першоджерел, особливо в області історії, потрібна спеціальна підготовка. У статтях можна використати первинні джерела, тільки якщо вони були опубліковані в надійному джерелі. Наприклад, стенограма радіопередачі, опублікована на сайті радіостанції, або історичні документи, зібрані в збірнику, що заслуговує довіри (наприклад — В. И. Ленін і ВЧК. М.: Видавництво політичної літератури, 1975).

• Вторинне джерело описує одне або кілька первинних. Вторинні джерела у вигляді наукових статей і книг, виданих у наукових видавництвах (особливо опублікованих у наукових журналах), ретельно перевіряються й, як правило, містять достовірну інформацію, що дозволяє використати їх як авторитетні джерела.

• Третинне джерело, у свою чергу, узагальнює вторинні. Вікіпедія в переважній більшості випадків є третинним джерелом.

Коли Ви пишете статтю, намагайтеся посилатися на джерела^[1]. Найкраще це робити, використовуючи в тексті статті примітки, укладені в теги: <ref>Посилання на джерело</ref>. У кінець статті варто вставити тег <references/>, після чого там з'явиться Ваш список посилань. Докладніше про коректне цитування див. у статті Вікіпедія:Посилання на джерела.

[ред.] Матеріал без джерел

Учасники Вікіпедії часто вставляють у текст як факти висловлювання, які вони десь чули або читали, але не можуть точно згадати, де саме. Наприклад, висловлення Ми використаємо можливості мозку тільки на 10 % або 25-й кадр є потужним засобом впливу в рекламі, незважаючи на широке поширення, фактами не є. Попередня пропозиція теж не є фактом, оскільки тут не зазначене джерело достовірної інформації, у якому було б заявлене, що це не так. Для подібних висловлень дуже важливо знайти достовірне джерело інформації, інакше інші учасники (і читачі) можуть засумніватися в їхній вірогідності й почати деякі дії. Якщо ви внесли інформацію в статтю, то відповідальність за підтвердження її джерелами лежить на вас. Ніхто не повинен доводити вам, що внесена інформація невірна, це вам належить підтвердити її джерелами інформації.

[ред.] Що робити?

Якщо Ви сумніваєтеся у вірогідності якої-небудь інформації, але не маєте повної, заснованої на джерелах упевненості в помилці, не слід відразу видаляти сумнівний фрагмент, тому що деякі учасники можуть обвинуватити вас у тім, що ви не дали їм шансу на поліпшення статті (у цілому це складає враження агресивних дій). Тому краще ставити після сумнівних висловлювань шаблон {{немає джерела}}. Видаляти сумнівну інформацію (без достовірних джерел) треба лише в тому випадку, якщо ви впевнені в тім, що вона невірна, або якщо на шаблон {{немає джерела}} не було реакції протягом як мінімум двох тижнів. Також можливе видалення сумнівної інформації, якщо до такого рішення автори статті прийдуть в обговоренні.

Якщо основний зміст статті являє собою недостовірні висловлювання й ви не бачите можливостей для її поліпшення, статтю варто запропонувати до видалення на сторінці Вікіпедія:Вилучення статей.

[ред.] У біографіях людей, що живуть нині

Непідтверджений матеріал, що може розглядатися як критичний, негативний або здатний викликати негативне відношення до людини, що живе нині, повинен негайно вилучатися й не повинен переміщуватися на сторінку обговорення. Це стосується як статей про персоналії, так і розділів, їм присвячених. Пам'ятайте, що Ви пишете статтю для енциклопедії, а не для жовтої преси. ^[2]

[ред.] Коли не потрібні джерела

У деяких випадках надання джерел не потрібно або навіть є небажаним. Зокрема, не слід вимагати підтвердження загальновідомих фактів. У статтях, присвячених творам мистецтва (фільмам, книгам тощо), а також комп'ютерним іграм, немає необхідності підтверджувати додатковими джерелами інформацію, що міститься в самому предметі статті. Однак, якщо мова йде про які-небудь факти, про які не можна довідатися з даного фільму або гри, джерело повинно бути наведене. Також не обов'язково підтверджувати посиланнями на опубліковані джерела дані, які кожен може легко перевірити — кількість поверхів у пам'ятнику архітектури, зміст малюнків на грошових купюрах тощо.

[ред.] Побоюйтеся помилкової авторитетності

Не довіряйте сліпо твердженням про авторитетність якого-небудь джерела. Наукові ступені означають авторитет тільки в тій галузі, у якій вони були отримані (та й то не завжди). Вебсайти з безліччю посилань можуть бути зовсім недостовірними. Яскравий приклад тому — опис теорії людських потреб Вільяма Теллі, опублікований на сайті Віта Ценева [5]: і сам Теллі, і його теорія були придумані автором для студентського реферату. Перше питання, що Ви повинні задати собі, — хто відповідає за сайт, на який Ви хочете послатися? Яка їхня кваліфікація й політика редагування сайту? В Інтернеті хто завгодно може опублікувати що завгодно.

Намагайтеся використати як джерела публікації людей зі ступенем не нижче кандидата наук або відомих експертів у даній області. Варто більше довіряти авторам, що працюють у державних вузах й інститутах НАНУ, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України. З більшим сумнівом у вірогідності варто ставитися до публікацій, про авторів яких зазначене членство в «громадських академіях», таких як Академія наук вищої школи України, Міжнародна академія інформатизації, Академія тринітаризму, Міжнародна слов'янська академія наук (хоча саме по собі членство в тих або інших академіях не означає автоматичної довіри або недовіри) тощо.

[ред.] Чи є автор знаним експертом у даній галузі?

Для визначення цього потрібно відповісти на кілька питань:

• Чи публікувалися роботи автора по даній темі в авторитетних наукових журналах?
• Чи були отримані негативні відгуки від відомих експертів у даній області на попередні або нинішню публікації автора?
• Чи посилаються на роботи автора як на достовірне джерело інші автори, що працюють у даній області, у своїх статтях (також опублікованих у наукових журналах)
• Чи є у автора науковий ступінь у даній галузі знань?

[ред.] Незвичайні твердження вимагають серйозних доказів

Деякі ситуації вимагають особливо уважно й скептично поставитися до джерел інформації, на підставі яких зроблені твердження:

• Ті що, викликають подив або є важливими, але маловідомими.
• Викликають подив або є важливими та пов'язані з поточними подіями, що не висвітлювалися в ЗМІ.
• Про висловлення якої-небудь особи, що виглядають нехарактерними, незвичайними або суперечними раніше висловленим.
• Суперечливі або такі, що не узгоджуються із загальноприйнятими в науковому співтоваристві теоріями (особливо, якщо прихильники вважають, що їх навмисно замовчують).
• Ті що претендують на наукові відкриття або винаходи.
• Здатні заплямувати честь людини, принизити її гідність.

[ред.] Оцінка джерел

• Найбільш авторитетне джерело — стаття в шановному науковому журналі. На відміну від книги, яку може кожен опублікувати власним коштом, або за рахунок видавця, статті в таких журналах проходять експертизу, здійснювану провідними вченими. Публікації в закордонних журналах можна знайти, користуючись спеціалізованою пошуковою системою scholar.google.com . Хоча лише відносно невелика кількість повних текстів статей буде доступно безкоштовно (якщо Ви займаєтеся цим удома, а не на бібліотечному комп'ютері), Ви принаймні зможете ознайомитися з їхніми анотаціями (abstract). Також можна користуватися системою elibrary.ru (перевагою є те, що в результатах пошуку Ви зможете побачити найближчу до Вас організацію, що має підписку на цю базу даних), а також пошуковою системою видавничого будинку Elsevier [6].

• Оцінка вірогідності книги, як ми вже відзначали, представляє деякі труднощі, тому що більшість із них не проходять наукової експертизи. З більшою довірою варто ставитися до книг, опублікованим:
  • Видавництвами великих українських вузів й інститутів НАНУ
  • Авторами, що є шановними експертами в даній області

Також запитаєте себе:

• А чи немає в публікатора яких-небудь інтересів у даній галузі, які можуть спотворити представлену інформацію? Пам'ятайте, що прихильність до якої-небудь сторони в конфлікті не завжди відразу видна, а підміна інформації не завжди самоочевидна. Сама по собі прихильність радикальній точці зору не є підставою для повного ігнорування джерела, однак учасникам варто уникати використання інформації екстремістських організацій (таких як Аль-Каїда). Такі джерела можна використати тільки для інформування про них самих або про їхню точку зору. Також варто уникати використання як авторитетних джерела інформації з подібним до ситуацій і заяв органів влади або чиновників, які можуть містити елементи пропаганди або дезінформації. Так, не слід писати в статті, що «війна в Чечні була завершена в 2001 році» або що «західна й російська пропаганда роблять все можливе, щоб переконати своїх обивателів, що Іслам — це тероризм», але цілком коректно написати, що «У грудні 2004 року президент Володимир Путін заявив, що війна в Чечні закінчилася ще три роки тому» або що «на думку лідера чеченських сепаратистів Шаміля Басаєва, „західна й російська пропаганда роблять все можливе, щоб переконати своїх обивателів, що Іслам — це тероризм“» (пославшись на відповідні джерела).
• А вони там були? Варто розрізняти слова очевидців і коментаторів. Слова очевидців — первинне джерело інформації, коментаторів — вторинний. І те, і інше може бути достовірним джерелом, але їх варто розрізняти.
• А що інші люди говорять про це джерело? Може бути, багато хто вважають його недостовірним? Або про нього взагалі ніхто не згадує?
• А як дане джерело узгоджується з іншими фактами? чи описуються інші ситуації вірогідно, з відбиттям різних аспектів ситуації?
• А чи є наші джерела доступними для інших? Будь-який користувач повинен мати можливість перевірити інформацію, викладену Вами. Джерела повинні бути доступні незалежному читачеві (хоча й не обов'язково бути доступні в мережі Internet). Якщо мова йде про книгу, перевірте, є чи вона в каталогах Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського або Бібліотеки Конгресу США.
• А чи використовувалося кілька первинних джерел? Може бути, матеріал, що ви хочете використати, заснований на показаннях тільки одного очевидця?

[ред.] Використовуйте кілька джерел

Оскільки усвідомлене й неусвідомлене перекручування інформації не завжди самоочевидне, не слід задовольнятися одним джерелом. Знайдіть інші й звірте. Якщо кілька джерел збігаються й у жодного з них немає причин для перекручування інформації (або причини можуть бути, але вони мають під собою різні мотиви), інформація може вважатися достовірної. Пам'ятайте, однак, що ми тільки переказуємо опубліковане в достовірних джерелах, але не додаємо своєї думки.

[ред.] Незалежні вторинні джерела

Незалежні вторинні джерела повинні відповідати наступним вимогам:

• Існує незалежний від авторів редакторський контроль і перевірка фактів,
• Не співробітничають із який-небудь із зацікавлених сторін,
• Можуть давати своє трактування інформації.

Навіть маючи ті самі первинні джерела, різні аналітики можуть приходити до різних висновків із приводу отриманої інформації. Насправді, багато вторинних джерел шукають і знаходять такі первинні джерела, які погодяться з їхньою точкою зору. Усвідомлювані й неусвідомлювані перекручування, помилки й помилки не завжди самоочевидні, кращий спосіб позбутися від них — звіряти інформацію з іншими вторинними джерелами.

[ред.] Використання онлайнових джерел і та самвидаву

[ред.] Оцінка надійності

Оцінюйте онлайнові джерела так само, як і будь-які інші. Природа середовища, у якій поширюється інформація, сама по собі ніяк не впливає на визнання її достовірної. Всі матеріали повинні аналізуватися з урахуванням процесів і людей, які стояли за їхнім створенням.

Публікаціям у джерелах, за якими стоять групи професійних репортерів, редактори, що перевіряють надійність інформації, керівників й адвокатів, таких як Рейтер, УНІАН, Бі-Бі-Сі, можна довіряти й використати їх як авторитетні джерела у Вікіпедії. На іншому полюсі шкали вірогідності перебувають персональні веб-сторінки, блоги, форуми, матеріали Usenet-груп, які, як правило, неприйнятні як джерела.

Варто помітити, що сама Вікіпедія не завжди відповідає даним рекомендаціям, однак у наших інтересах розвивати внутрішні зв'язки, і тут вітаються посилання на інші статті.

[ред.] Wiki, форуми, блоги й Usenet

Пости, повідомлення й статті в wiki, форумах, блогах й Usenet не повинні використатися в якості первинних або вторинних джерел по наступних причинах:

• У більшості подібних випадків неможливо вірогідно визначити автора тексту.
• У більшості подібних випадків тексти не редагуються й не проходять перевірку на вірогідність фактів.
• У випадку з wiki, уміст статті може в будь-який момент змінитися.

Виключення з даного правила див. у розділі «Самвидав».

[ред.] "Самвидав"

Під самвидавом у рамках дійсних правил розуміються опубліковані джерела, які не були предметом якої-небудь незалежної перевірки фактів, або ті випадки, коли ніхто не коштує між автором й актом опублікування. Зокрема, мова йде про персональних веб-сайтах і книги, випущених за засоби авторів. Будь-хто може створити веб-сайт або видати книгу й претендувати на статус експерта в якій-небудь області. З цієї причини персональні блоги й веб-сайти, книги, видані за рахунок авторів, як правило, не є прийнятними джерелами.

[ред.] "Самвидав" як джерело про самих себе

Матеріали з «самвидавчих» джерел, опубліковані як он-лайн, так й у вигляді книг і брошур, можуть бути використані в статтях про себе, якщо немає обґрунтованих сумнівів щодо авторства й виконані наступні умови:

• інформація повинна бути суттєвою для розкриття теми (наприклад, основні біографічні відомості);
• інформація не повинна бути сумнівною (спірною);
• у матеріалах не повинно бути надмірного самозвеличування;
• інформація повинна стосуватися тільки предмета статті й не повинна містити тверджень про треті особи або події, що не стосуються безпосередньо предмета;
• інформація повинна бути веріфікованою по інших джерелах.

Про «самвидавчі» матеріали варто говорити тільки як про точку зору видавця, але не як про факт, доти, поки не знайдене незалежне підтвердження цієї точки зору. Значимість «самвидавчого» матеріалу повинна визначатися репутацією видавця.

Резюме: якщо «самвидавче» джерело надійне, те й інші надійні джерела неодмінно будуть його цитувати, у противному випадку варто уникати використання «самвидавчих» матеріалів.

[ред.] "Самвидав" як вторинне джерело

Не слід використати як вторинні джерела персональні вебсайти, блоги й « самвидавчі» публікації. Мається на увазі, що такі публікації можна використати тільки як джерела інформації про самого автора книги або власнику сайту, але не про інші особи і явища. Причина цього полягає в тому, що такі джерела є неверифікованими й можуть містити недостовірну інформацію.

[ред.] Релігійні, екстремістські й повстанські веб-сайти

До веб-сайтів і публікацій політичних партій і релігійних груп варто ставитися з обережністю, незважаючи на те, що ні політична приналежність, ні релігійні переконання не є самі по собі причинами, щоб не використати джерело. Широко відомі екстремістські або навіть терористичні групи політичної, релігійної, расистської або іншої користі не слід використати як джерела для Вікіпедії, крім як як первинні джерела, тобто, вони можуть використатися в статтях, що стосуються поглядів таких організацій. Але навіть у цих випадках вони повинні використатися з великою обережністю й бути підкріплені іншими джерелами.

[ред.] Веб-сайти компаній й організацій

При використанні як джерела веб-сайтів компаній або організацій варто проявляти обережність. Незважаючи на те, що компанія або організація сама по собі є гарним джерелом інформації, воно об'єктивно є упередженою. Американська Асоціація Виробників Продуктів зацікавлена в просуванні продуктів, так що для збереження нейтральної точки зору не покладайтеся винятково на неї, особливо, якщо доступні інші надійні джерела. Проявляйте особливу обережність при використанні веб-сайта як джерело, якщо компанія або організація є сумнівною.

[ред.] Онлайнові або офлайнові джерела?

Повнотекстові онлайнові джерела так само прийнятні, як й офлайнові, якщо вони такої ж якості й надійності. Читачі можуть надавати перевагу онлайновим джерелам, оскільки вони легко доступні.

Якщо ви знайшли друковане джерело, на яке не поширюються авторські права, або доступне на сумісних ліцензійних умовах, додайте його у Вікітеку і дайте на нього посилання (на додаток до звичайної вказівки джерела). Багато важливих не захищених авторським правом книг вже були викладені в мережевий доступ іншими проектами.

[ред.] Точність посилань на оффлайнові джерела й полегшення їхнього пошуку

Більшість із найбільш надійних і достовірних джерел у цей час доступні тільки в друкованому виді. Якщо ви не знайшли гарних, придатних онлайн-джерел, спробуйте пошукати інформацію в книгарні або бібліотеці. Посилання на використане друковане джерело треба по можливості давати по наступному зразку:

• Найменування книги, ім'я, по батькові, прізвище автора, місце видання (місто), найменування видавництва, рік видання, номер сторінки (сторінок) видання, на якій наведені використані в статті дані.

Наприклад:

• Біофізика фотосинтезу. по ред. проф. А. Б. Рубіна. -М.: Із МГУ, 1975, стор. 221—223

По можливості в посилання на використане друковане джерело варто включати номер ISBN для полегшення читачам пошуку використаної літератури за допомогою пошукових систем Google, Yandex і т. д.

Для приміщення інформації про використану літературу рекомендується застосовувати шаблон {{ Книга}}

[ред.] Джерела на іноземних мовах

Для зручності читачів російської Вікіпедії треба по можливості приводити україномовні джерела. Україномовним джерелам завжди варто надавати перевагу перед джерелами на інших мовах (при рівній якості й надійності). Наприклад, не слід використати як джерело газету іноземною мовою, якщо є еквівалентна стаття на російському. Проте, джерела на іноземних мовах прийнятні з умовою можливості перевірки, подібно тому ж критерію для україномовних джерел.

Пам'ятайте, що переклади, виконані як редактором Вікіпедії, так і професійним перекладачем, можуть містити помилки. У принципі, читачі повинні мати можливість самим перевірити, що ж дійсно сказано в оригінальному матеріалі, що він був опублікований джерелом, що заслуговує довіри, і коректно переведений. Таким чином, коли оригінальний матеріал написаний мовою, відмінному від російського:

• Якщо дається пряме посилання на джерело, опубліковані переклади звичайно мають перевагу на перекладами, виконаними редакторами.
• Якщо редактори використають у статті як цитати свій власний переклад іншомовного джерела, необхідно приводити повну цитату іншомовного оригіналу, щоб читачі могли перевірити оригінальну інформацію й коректність перекладу.

[ред.] Джерела й посилання

При написанні статті варто використати авторитетні джерела, однак для посилань, які ставляться як у тексті статті, так й у розділах «Посилання» й «Див.також» припустиме використання матеріалів, які не задовольняють критеріям для авторитетних джерел. При створенні посилань варто керуватися правилами й порадами Вікіпедія:Зовнішні посилання й Вікіпедія:Посилання на джерела. У першу чергу потрібно віддавати перевагу внутрішнім посиланням Вікіпедії. У випадку, якщо є кілька варіантів зовнішніх посилань, варто віддавати перевагу посиланням, які задовольняють критеріям для авторитетних джерел.

[ред.] Посилання

1. ↑ Jimmy Wales: «[…] I do agree […] that more sources is good, and […] one of our goals will be to provide more articles with more extensive information about „where to learn more“, i.e. cite original research, etc., as much as we can.» («Wikipedia Founder Jimmy Wales Responds», Slashdot interview, July 2004)
2. ↑ Jimmy Wales about «Zero information is preferred to misleading or false information» [1][2][3][4]