Водяне колесо

Наливне водяне колесо

Водяне́ ко́лесо — механічний пристрій для перетворення енергії падаючої води ( гідроенергії) в енергію обертального руху з тим, щоб на осі колеса можна було здійснювати роботу. При підйомі води на деякий рівень в ній запасається відповідна цьому рівню потенційна енергія, тому падаюча вода може здійснювати роботу. Зворотне перетворення застосовувалося в «гребних колесах» на перших пароплавах.

Розрізняють три основні види водяного колеса для перетворення гідроенергії) у енергію обертального руху:

норія або подлівноє (ніжнебойноє) водяне колесо, коефіцієнт корисної дії до 35 %;
наливне (верхнебійне), коефіцієнт корисної дії до 85 %;
среднебойноє, коефіцієнт корисної дії до 75 %;

[ред.] Застосування

Для помелу і просіювання зерна ( водяний млин).
У іригації — норії
У сукновальній справі (з 1223 Німеччина).
Для виготовлення папери (з 1238 Іспанія).
Для кування заліза (з 1197 Швеція)
Для розпилювання колод (не пізніше 1240)
Для мятья і трепанья льону.
Водяне колесо, що обертає генератор електричного струму, отримала назву гідроелектростанції.
Для зворотного перетворення енергії на рух, наприклад — Водохід Івана Кулібіна і в «гребних колесах» на перших пароплавах.