Веймарська республіка

Німецька імперія Deutsches Reich 1918 – 1933 Прапор Герб Гімн Пісня Німців Столиця Берлін Мови Німецька Форма правління Республіка Президенти  - 1918 — 1925 Фрідріх Еберт (перший)  - 1920 — 1933 Пауль фон Гінденбург (останній) Канцлери  - 1919 Філіп Шайдеман (перший)  - 1933 Курт фон Шлейхер (останній) Історія  - Засновано 1918  - Припинило існування 1933 Площа  - 1925 468 787 км2 Населення  - 1925 62 411 000 л.      Густота 133,1 л./км²  Валюта Papiermark (1919—1923) Reichsmark (1924—1933)

Веймарська республіка (нім. Weimarer Republik,  Weimarer Republik^файл ) — історична навза німецької держави в честь конституційного Національного зібрання, засідавшого в Веймарі. Офіційно держава продовжувала називатись«Німецької імперією» (нім. Deutsches Reich).

Виникла в 1918 році в результаті Листопадової революції. У перші роки її політичне життя визначала парламентська більшість, що складалася з соціал-демократів, Німецької демократичної партії і Партії центру. СДПГ вже відійшла від своїх колишніх революційних ідей. Демократія функціонувала. Спроби скидання державного ладу з метою встановлення соціалізму були пригнічені. Приватна власність залишилася недоторканною.

Але вже в 1920-і стало видно, наскільки крихка республіканська база серед населення. Економічна криза, інфляція, окупація Рура і спроби фашистського перевороту чітко показали в 1923, що у Веймарськой республіці демократи знаходяться в меншості.

З висновком Локарнських угод в 1925 і вступом до Ліги націй в 1926 переможена Німеччина повернула собі політичне рівноправ'я на міжнародній арені. Цим пояснюється, що частина населення сприймала ті роки як «золоті двадцяті роки». Але період розквіту був коротким. З новою економічною кризою 1929 почалося падіння республіки.

Конституція Веймарськой республіки була по суті достатньо авторитарною і надавала президентові (обраному прямим голосуванням на сім років) дуже широкі повноваження. Президент міг коли завгодно розпускати Рейхстаг, навіть в першу секунду першої сесії. Президент міг як і коли завгодно призначати і звільняти з посади рейхсканцлера і кабінет (ст. 53 і 54). Рейхстаг міг оголосити вотум недовір'я канцлерові і уряду, але не мав права це робити у разі розпуску президентом.

У разі небезпеки державі президент міг відміняти будь-які цивільні свободи на будь-який термін (ст. 48). Рейхстаг міг відмінити ці заходи, але можливість розпуску знову ж таки нейтралізовувала парламент.

Ці серйозні обмеження демократії зробили можливою фактичну самоліквідацію демократичного ладу після призначення президентом Гінденбургом на пост рейхсканцлера Адольфа Гітлера в січні 1933.

З цієї миті зазвичай вважається, що Веймарська республіка припинила існування і почався нацистський період — Третій рейх. Політичні структури Третього рейху виникли, проте, не з нуля, а шляхом модифікації і підстроювання під однопартійну диктатуру нацистів існуючих структур Веймарської республіки.

До 1945 формально зберігався рейхстаг, органи управління земель (таких, як Пруссія), органи місцевого самоврядування нижчого рівня.

[ред.] Посилання

• http://scepsis.ru/library/id_456.html scepsis.ru
• Веймарская Республика

Ця сторінка вимагає істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити.