В'єтнамська мова

В'єтнамська мова — одна з в'єтмионґських мов. Офіційна мова В'єтнаму; поширена також у Камбоджі, Лаосі, Таїланді, Новій Каледонії, Франції, США. Загальна кількість мовців — до 73 млн. Виділяються три основних діалекти: північний, центральний та південний, які мають фонетичні та лексичні відмінності.

Від інших в'єтмионґських мов в'єтнамська відрізняється простішою структурою складу, більшою кількістю тонів (до шести), великою кількістю китайських запозичень. Граматичні відмінності, натомість, незначні.

Літературна мова сформована на базі північних та центральних діалектів. Письмова мова спирається на звуковий склад центрального діалекту та на систему тонів північного діалекту. В усному мовленні нормативним вважається вимова ханойської говірки північного діалекту.

До 1910 року у В'єтнамі було розповсюджено два види писемності – китайські ієрогліфи та система «тьи-ном», що виникла на ґрунті перетворення ієрогліфів. З 1910 року було введено письмо «куок-нґи», яке було створене у XVII сторіччі португальськими місіонерами на базі латинки.