Богодухівський район

Богодухівський район
Герб Богодухівського району Прапор Богодухівського району
Розташування району
Основні дані
Країна: Україна
Область/АРК: Харківська область
Код КОАТУУ: 6320800000
Утворений: 1923 рік
Населення: 47 560
Площа: 1160 км²
Густота населення: 41 осіб/км²
Телефонний код: 380-5758
Поштові індекси: 62100 — 62199
Населені пункти та ради
Районний центр: м.Богодухів
Кількість міських рад: 1
Кількість селищних рад: 2
Кількість сільських рад: 20
Кількість міст: Богодухів
Кількість смт: Гути, Шарівка
Кількість сіл: 64
Кількість селищ: 11
Мапа району
Районна влада
Адреса адміністрації: 62103, м. Богодухів, пл. Червона, 2 (BRDA@UKR.net) Район на сайті Верховної Ради
Голова РДА: Гурін Петро Михайлович
Голова районної ради: Тризна Дмитро Кирилович

Богоду́хівський райо́н — район на північному заході Харківської області України, на межі із Сумською областю. Населення району — майже 50 000 осіб. Історія району тісно пов'язана із історією усієї Слобідської України. На Богодухівщині народилися такі відомі люди, як Каразін Василь Назарович, засновник Харківського Університету, та письменник Микола Хвильовий. У Богодухівському районі знаходиться декілька природних пам'ятників та садово-парковий комплекс із палацем у Шарівці.

Зміст

[ред.] Географія

Богодухівський район [1] є складовою Харківської області України, розташований на північному заході області. На півночі межує з Великописарівським і Охтирським районами Сумської області, на півдні — з Валківським , на заході — із Краснокутським, та із Золочівським і Дергачівським районами Харківської області на сході. Районний центр — місто Богодухів.

Територія Богодухівського району складає 1160,31 км² або 116 031 га, що дорівнює 3,7 % від загальної площі Харківської області.

Водні об'єкти району займають 72,3 га (з них ставки — 56,6 га).

Територією району протікають 10 річок: Мерла (найбільша), Крисинка, Рябинка, Мерчик, Мокрий Мерчік, Братениця, Куп'єваха, Івани, Мандричина, Криворотовка.

[ред.] Клімат

Богодухівський район розташований у зоні помірно-континентального клімату. Клімат району знаходиться під впливом повітряних мас, що надходять з Атлантичного та Північного Льодовитого океанів. Для цього клімату характерні відносно тепле літо і порівняно тепла зима, при достатній вологості протягом усього року. Середня багаторічна температура повітря близько +7,2°, найбільш холодними місяцями є січень −6,9° та лютий −6,8°. Мінімальна температура за останні роки була у лютому 1994 року −32,5°. Лише у 1940 році температура повітря в січні падала до −40°. Але останнім часом таких морозів не було.

Середня місячна температура липня +19,8°, серпня +19,1°. Абсолютний максимум +37°.

Середньорічна кількість опадів — 552 мм; норма опадів за рік — 500 мм. Середнє число днів з опадами протягом року — 161 день. Із жовтня до квітня днів з опадами спостерігається більше, ніж протягом інших місяців. Найбільша кількість днів з опадами спостерігається у січні і лютому, але найбільша кількість опадів спостерігається у травні —червень|червні]]. Хоча кількість днів з опадами у останньому випадку звичайно менша, але опади інтенсивні, у вигляді зливових дощів. Найменша кількість опадів у серпні.

Опади бувають здебільшого у вигляді дощу в теплий період (квітень  — жовтень) і снігу в холодний. Мряка спостерігається в усі місяці року, за винятком червня й липня, коли її майже не буває. Восени і взимку мряка спостерігалася частіше, ніж весною. Найбільша кількість днів із дощем припадає на травень, здебільшого дощі бувають у жовтні. У період із листопада по березень кількість днів із дощем зменшується: у цей період спостерігаємо сніг. Нерідко сніг буває в жовтні і у квітні.

Середньорічна вологість повітря — 75 %. Найбільша вологість припадає на холодну пору року (листопад — лютий 85-90 %), найменша вологість у травні 56-60 %. 100 % вологість спостерігається при туманах у період з листопада по травень, а з них особливо часто  — у грудні.

Узимку тумани тривають протягом кількох діб. Улітку тумани бувають часто і тривалість їх недовга, усього 3-5 годин. Здебільшого вони спостерігаються вранці. Середньорічна швидкість вітру буває 4 м/с. Найбільша швидкість вітру спостерігається в листопаді-березні. На холодну пору року припадає і найбільше число днів із швидкістю вітру 15 м/с і більше. Найбільша швидкість вітру, що була зафіксована метеостанцією Богодухів у період 1995—2000 роки, становила 24 м/с. Найбільша кількість днів зі штилем спостерігається в літню пору. За напрямком вітри бувають різні; проте взимку й весною частіше спостерігаються східні вітри, влітку — західні, восени — південні й західні.

Найбільше хмарних днів спостерігається в період із листопада по березень. Багато ясних днів відмічено влітку (липень-вересень). Висота хмарності здебільшого 600—800 м. Хмарність висотою 300—400 м є більш типовою для січня, лютого, березня, листопада, грудня; 200 м і менше в жовтні й листопаді.

Узимку (грудень-березень) спостерігаються заметілі, хоча нерідко бувають і наприкінці жовтня-листопада. Зимові заметілі тривають до 2—3 діб. Сніговий покрив лежить із листопада -грудня до березня. Середня висота снігового покриву близько 15 см. Серед зимових явищ особливо часто спостерігаються ожеледь та паморозь, що можуть тривати (особливо у стадії збереження) до 4-6 діб.

Лісові насадження у межах міста Богодухів (наприкінці серпня)
Лісові насадження у межах міста Богодухів (наприкінці серпня)

Улітку спостерігаються суховії: вітер 12 м/с і більше при низькій вологості повітря — менше 30 %. У теплий період спостерігаються грози й град. 21 травня 1996 року був відмічений сильний град; його розміри сягали більше 30 мм, а місцями 50 мм. Господарству було нанесено великих збитків.

[ред.] Об'єкти туризму

  • Археологічні:

На схід від села Полкова Микитівка, де зливаються річки Куп'єваха та Мерла, було розташоване скіфське городище середини І тисячоліття до нашої ери. Поблизу села Хрущова Микитівка розташоване городище скіфського часу (V-ІІІ століття до нашої ери).

  • Історичні:

Як символ подій серпня 1943 року при в'їзді до міста на постаменті стоїть танк Т-34. Богодухівці увічнили там імена своїх земляків Б. М. Гомолка, Д. С. Загорулька, І.С. Івченка, О. М. Чалого, які загинули в роки Другої світової війни.

Пам'ятник: танк Т-34
Пам'ятник: танк Т-34
  • Природні:

Ботанічний заказник місцевого значення «Тушинський». Площа 134,0 га. Займає частину території Гутянського лісництва. В трав'яному покриві ростуть сон-трава, чистотіл великий, звіробій продірявлений, глід, бузина червона.

Ботанічний заказник місцевого значення «Шарівський». Площа 146,0 га. Знаходиться в Шарівському лісництві. Тут під пологом соснового високопродуктивного лісу і на узліссях ростуть конвалія звичайна, деревій звичайний, чистотіл великий, бузина червона.

Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Джерельне». Площа 21,0 га. Розташований у селищі Ульянівка.

Ентомологічний заказник місцевого значення «Степовий». Площа 5,0 га. Знаходиться на ділянці у селищі Степне. У ньому ростуть лікарські рослини. Тут живе більше 40 видів комах, у тому числі багато одиноких земляних бджіл, джмелів, метеликів.

Ентомологічний заказник місцевого значення «Шейчина балка». Площа 4,0 га. Це ділянка біля села Сінне на південному степовому схилі балки. Тут росте ковила пірчаста, анемона, ломиніс, сон-трава, живе більше 30 видів комах — запилювачів сільськогосподарських культур, у тому числі одинокі бджоли, джмелі.

Ботанічний пам'ятник природи місцевого значення «Гутянський дуб — велетень». Знаходиться в Гутянському лісництві. Це дерево віком 350 років, 25 м заввишки, діаметр — 100 см.

Шарівський палац
Шарівський палац

Ботанічний пам'ятник природи місцевого значення — «Полянський дуб-велетень». Знаходиться в Гутянському лісництві. Це дерево віком приблизно 350 років, 25 м заввишки, діаметр стовбура — 120 см.

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Шарівський». Парк розташований у селищі Шарівка Богодухівського району. Історія парка і селища має однакові корні. Шарівка утворилася на початку XVIII століття, коли осавул Охтирського полку Матвій Шарій отримав «дозвільний лист» — дозвіл заснувати в Муравському повіті невелике село. На основі природного лісу і фруктових садів на території садиби заснували парк. Початок XIX століття — період побудови палацу, терас із широкими сходами, ставків. Наприкінці XIX століття господарем паладу і парку стає «цукровий король» Леопольд Кеніґ. Пізніше палац був добудований і розширений. Утворився цільний архітектурний комплекс, до якого, крім величезного палацу, виконаного в готичному стилі, входять оранжерея, терасовані кам'яні східці, головна брама та інше. У садибі — чудовий парк, один з найцінніших парків України. При створенні палацово-паркового комплексу використовувалися готичний стиль і стиль ренесансу. Решта території парку непомітно зливається з дубовим пралісом. Ця частина парку була організована відомим паркобудівником Куфальдом у природному, або ландшафтному, стилі. У парку до 70 рідкісних цінних порід дерев — представників флори Європи і Азії, Америки і Африки. Хвойні і листяні дерева художньо скомпоновані у живописні групи. У парку є ставок.

[ред.] Історія

Богодухівський район був заснований у 1923 році.

Богодухівський Меморіал
Богодухівський Меморіал
Шарівка Вежі "палацу". Реставрація
Шарівка Вежі "палацу". Реставрація

Богодухівський край був і залишається хліборобським. Цьому сприяють його географічне положення, рельєф, а також кліматичні і природні умови. На початку 1920 року майже 80 відсотків селянських дворів, де проживало 24000 чоловік, очікували перерозподілу землі. Основним гальмом у розвитку сільського господарства у ті часи була продрозверстка. У 1922 році район сильно постраждав від засухи і голоду. У першій половині року голодало 13 630 осіб, половину з яких складали діти віком до 16 років.

Під час Другої світової війни територія району тричі ставала ареною жорстоких боїв між німецькими і радянськими військами. 12 жовтня 1941 року райцентр зайняли моторизовані колони Вермахту.

До складу Радянської Армії було мобілізовано 15 512 жителів району, у тому числі — 156 жінок. Усього на фронтах загинуло 7 422 жителя району, і ще 3 362 зникли без вісті. З війни не повернулися додому 1539 уроженців Богодухова, імена яких викарбовані на плитах Меморіалу Слави.

У партизанських діях проти німців брали участь бойові групи, що складалися з місцевих жителів. Тут діяли 5 партизанських загонів під керівництвом М. П. Руденко, І.І. Копєнкіна, К. О. Яковлевича, О. Я. Кизилова, І.М. Кулишова. Загальна чисельність загонів сягала 180 осіб. За час німецької окупації було повішено і розстріляно 222 особи. На примусові робот до Німеччини було вивезено більш ніж чотири тисячі чоловік, здебільшого молодь.

При відвоюванні району радянськими військми загинуло 6181 бійців і командирів Червоної Армії. Найбільш запеклими були бої за селища Гути (589 загиблих червоноармійців) і Шарівка (537), села Сухини (387), Крисине (528), Кленове (501). З радянської сторони у боях брали участь частини 6-го танкового корпусу генерал-майора А. Л. Гетьмана — 22-га і 200-та танкові бригади підполковника Н. Г. Веденичева і полковника М. В. Моргунова. У складі корпусу діяли також 1461-й самоходний артилерійський полк Г. Нікуліна і 79 гвардейський мінометний полк полковника І.І. Бондаренка. Впродовж серпня Богодухівський район був повністю зайняти радянською армією. За участь у боротьбі із німецькими військами 4350 жителів району були нагороджені орденами і медалями СРСР, а п'ятеро отримали звання Героїв Радянського Союзу.

[ред.] Адміністративний поділ

У Богодухівському районі 78 населених пунктів.

[ред.] Ради

Насьогодні на території району функціонують 1 міська, 2 селищні та 20 сільських рад.

Міська рада:
Селищні ради:
Сільські ради:

[ред.] Демографія

Населення району (станом на 1 січня 2005 року) становить 45,8 тисяч осіб [1]. У тому числі:

  • міського населення — 21,5 тисяч осіб
  • сільського населення — 24,3 тисячі осіб

Загальна кількість пенсіонерів у районі — 14422 особи, або 31,4 % населення

  • Щільність населення по району на 1 км2 — 39,7 осіб
  • Рівень народжуваності на 1 тисячу населення — 7,3 особи
  • Рівень смертності на 1 тисячу населення — 21,4 особи

Національний склад населення станом на 1 січня 2005 року:

[ред.] Релігія

Богодухів. Церква Бога і Духа Святого
Богодухів. Церква Бога і Духа Святого

У державний реєстр Харківської області внесено 19 релігійних закладів Богодухівського району ([2]), серед них:

№ Конфесія Кількість
1 Українська православна церква (Московського Патріархату) 10
2 Українська православна церква (Київського Патріархату) 2
3 Євангельські християни-баптисти 3
4 Християн-євангелістів 2
5 Адвентисти сьомого дня 1
6 Свідки Ієгови 1

[ред.] Соціальна сфера

Богодухів. Будинок культури
Богодухів. Будинок культури
Богодухів. Стадіон «Колос»
Богодухів. Стадіон «Колос»

[ред.] Освіта та Культура

  • Сьогодні у Богодухівському районі функціонує одна музична школа (школа мистецтв) ім. В. Т. Борисова і дві спортивні школи.
  • У 12 загальноосвітніх учбових закладах району І-ІІІ ступенів обладнано 12 комп'ютерних класів, підключених до мережі Інтернет.
  • Зараз у районі функціонують 24 спортивні і 4 тренажерні зали. Обладнаних футбольних полей — 17. Найкращий спортивний комплекс району — стадіон «Колос» у Богодухові.
  • У Богодухівському районі діють 41 державна і 6 відомчих бібліотек, 39 клубів і Будинків культури.

Серед закладів документальних комунікацій у районі налічується 261 бібліотека та 4 музеї. Загальний фонд бібліотек становить 792 тисячі примірників.

Освіта у Богодухівському районі

[ред.] Засоби масової інформації

  • На території району якісно приймають передачі телеканалів «Інтер», УТ-1, УТ-2, «Новий канал», «Simon», ICTV і СТБ.

Користується попитом супутникове телебачення.

[ред.] Газета «Маяк»

Довідка про газету

  • Двічі на тиждень виходить газета Богодухівського району «Маяк».
  • Засновники: Богодухівська районна рада, райдержадміністрація, трудовий колектив редакції.
  • Мова: українська.
  • Тираж: 2800-3500 примірників.
  • Адреса: 62100, м. Богодухів, вул. Урицького, 19
  • E-mail: majak@kharkov.ukrtel.net
  • Телефон: (8-05758) 3-23-44

[ред.] Медичне обслуговування населення

У районі є 55 медичних закладів:

№ Назва Кількість
1 Лікарняний заклад (Центральна районна лікарня) 1
2 Амбулаторія сімейної медицини 12
3 Фельдшерсько-акушерські пункти (ФАП) 38
4 Тубсанаторій 2
5 Санепідемстанція 1
6 Поліклініка 1

[ред.] Економіка району

Сільське господарство району спеціалізується на розвитку рослинництва (рослинництво — 73 %, тваринництво — 27 %), а промислове виробництво — на переробній отраслі (харчова промисловість — 90 %, легка — 9 %). Сільськогосподарські угіддя району складають 88802,74 га. У тому числі:

У 2004 році в аграрному секторі району було зареєстровано 144 суб'єкти різних форм господарської діяльності, а також 590 громадян, які самостійно обробляли свої земельні наділи (паї). У господарствах району того року зібрали 125,5 тисячі тонн зерна. Середня урожайність була 32,1 ц/га. В останні роки у районі зростають площі, відведені під посіви зернових культур, а зернове господарство стало насьогодні пріоритетною галуззю. У 2004 році з метою підтримки рослинництва запровадили закупівлю зерна до держрезерву за закупочними цінами, що сприяло стабілізації цін на ринку даної продукції. Товаровиробники району продали до держрезерву 3266 тонн продовольчої пшениці.

№ Угіддя Площа (га)
1 Рілля 77171,48
2 Сади 1574,96
3 Сінокоси 3774,46
4 Пасовища 6257,44
5 Ліси 18156,65

У 2004 році показники тваринництва були такі: скоротилося поголів'я худоби (великої рогатої худоби на 3531, або 26 %; у тому числі корів на 1846, чи −32 %; свиней на 1560, чи −43 %). У той же час збільшилося поголів'я птиці і овець (відповідно, 29 % і 3 %).

Зараз у районі діє 125 фермерських господарств, які обробляють 19158 га землі (10 % від загальної площі району). Фермери впевнено здобувають авторитет у народі, і люди охоче віддають їм в оренду свої земельні наділи.

Промисловий комплекс району складається з 10 підприємств. Основна спеціалізація — харчова промисловість і переробка сільгосппродукції. У цій галузі зараз працює кожне друге підприємство району.

На другому місці знаходяться підприємства легкої промисловості, які виготовляють близько 10 % промислової продукції району. Крім того, у районі є підприємства поліграфічної промисловості, лісового господарства, підриємство УТОС.

Розвиток промисловості у Богодухівському районі розпочався у 1869 році. Саме тоді почав працювати цукровий завод. Зараз це підприємство, екіпіроване сучасним обладнанням, виробляє майже половину промислової продукції району.

Із 1930 року у районі промислово переробляється шкірсировина. Підприємство «Богодухівшкіра» (філія «Луганськшкіра») має сучасне імпортне обладнання і виробляє високоякісну продукцію (у тому числі і призначену для експорту у інші країни).

Богодухівський молокозавод почав працювати у 1969 році. Підприємство постійно розширює асортимент продукції, покращує її якість. Зараз щомісячне виробництво продукції заводу сягає 1 мільйона гривень.

Стабільно працює ВАТ «Богодухівський хлібзавод». Асортимент продукції постійно розширюється і налічує понад 40 найменувань.

Використовує технологічний досвід передових підприємств України і закордонних фірм ЗАТ «Богодухівський м'ясокомбінат». Останнім часом (станом на 2005 рік) на підприємстві запровадили випуск 30 нових видів копчених і ковбасних виробів.

ТОВ «Богодухівський завод продтоварів» пропонує своїм клієнтам широкий асортимент кондитерських виробів, борошно, масло, крупи.

Уцілому промисловість Богодухівщини виробила у 2004 році товарної продукції на суму 63,3 мільйони гривень, що на 42 % більше, ніж у 2003 (у порівняльних цінах).

У Богодухівському районі використовують лише наземні види транспорту — залізничний і автомобільний.

[ред.] Відомі люди з Богодухівщини

  • Борисов Валентин Тихонович, видатний композитор, його ім'ям названа музична школа у Богодухові.

Василь Каразін

Микола Хвильовий

Герої Радянського Союзу:

Герої України:

[ред.] Дивись також

[ред.] Історія

[ред.] Посилання

[ред.] Література

п • о • р
  Населені пункти Богодухівського району