Арамейська мова

Араме́йська мо́ва — мова семітських племен Передньої Азії. Стала міжнародною мовою в Ассірійській державі з 8 століття до н. е.

У древньоперській державі арамейська мова була офіційною мовою також для західної частини імперії, включаючи Єгипет та Малу Азію. Арамейську було витиснено арабською мовою у 7 сторіччі н. е.

Мова має 3 основні діалекти: західно-арамейський, східно-арамейський, або вавілоно-арамейський, і центрально-арамейський (так звана сирійська мова).

Писемні пам'ятки дуже багаті: найдавніші з них сягають 8 сторіччя до н. е. Залишки діалектів арамейської мови й досі зберігаються в окремих місцях Іраку та Закавказзя під назвою — новосирійська (або айсорська) мова.

[ред.] Література

• Українська радянська енциклопедія
• Крымский А. Е. Семитские языки и народы, ч. 1 — 2. М., 1903—10.