Імператор

Цей термін має також інші значення

Імператор — титул деяких монархів, що означає більш високий ранг в порівнянні з королем^[1]; правитель імперії (лат. imperator — керівник, військовий вождь, який мав надзвичайні повноваження на випадок війни; походить від дієслова imperare — керувати, наказувати).

[ред.] Римська традиція

В республіканському Римі імператор — почесний титул, що давали переможному полководцю, вперше такий титул отримав Луцій Емілій Павел у 189 р. до н. е. Гней Помпей та Гай Юлій Цезар отримували його по декілька разів, а починаючи з Августа він використовується фактично як титул правителя Римської імперії і набуває монархічних рис. З падінням Західної Римської імперії у 476 р. н.е. титул зберігся у Східній Римській імперії (Візантії) до її падіння.

[ред.] Європейська традиція

На заході цей титул відновив Карл Великий, що був проголошений римським імператором (imperator augustus) у 800 р. Германські королі, що завоювали Північну Італію, носили титули імператорів Священної Римської імперії спочатку лише тоді, коли коронувались в Римі (починаючи з Отона I в 962 р.). З 1034 р. півтора сторіччя титулуються імператорами правителі Іспанії. Російські монархи носили титули імператорів починаючи з Петра I (1721), хоча еквівалентний титул царя вони носили починаючи з Івана Грозного. У 1804—1918 рр. імперією була Австрія (Австро-Угорщина), у 1809-89 рр. — Бразилія, у 1804-14 рр. та у 1852-70 рр. - Франція; з 1871 р. король прусський носить титул імператора германського, з 1876 р. королева Великобританії є одночасно імператрицею індійською; з 1877 р. турецький султан носить титул імператора османів. У короткі проміжки часу імператори також володарювали в Болгарії, Мексиці та Гаїті.

[ред.] Інші імперії

Іноді титули деяких азійських та американських держав (Персії та Ірану, Китаю, Манчжурії, В'єтнаму, Кореї, Японії, Ефіопії, імперій монголів, ацтеків та інків, індійських імперій династій Маур'їв та Великих Моголів) перекладаються як «імператор», хоча вони історично не пов'язані із римською традицією. Така термінологія поширена у західній літературі та звичайно використовується якщо у державу, крім основної території даного народу, входили й численні поневолені народи. У більшості таких випадків титул «імператор» може бути заміненим титулом «цар».

На теперішній час (2005 р.) Японія є єдиною міжнародно визнаною державою, голова якої офіційно носить титул імператора.

[ред.] Примітки

1. ↑ Інколи ототожнюється з титулом московського царя, хоча власне власне титул "цар" часто вживається у історичній літературі по відношенню до неєвропейських правителів як аналог західноєвропейського титулу "король"